У середині серпня 1939 Гітлер, який уже готувався до нападу на Польщу, зрозумів, що йому потрібний, щонайменше, доброзичливий нейтралітет Радянського Союзу. Командування вермахту доповіло фюреру, що без постачань радянської сировини зростання військового виробництва неможливе. Якщо вермахт хоче воювати, Німеччині потрібні міцні торгові відносини з СРСР.
Уранці 15 серпня 1939 року посол Німеччини в СРСР Шуленбург одержав указівку — негайно відвідати Молотова, і повідомити, що міністр закордонних справ Ріббентроп готовий прибути до Москви, щоб викласти пану Сталіну точку зору фюрера. Молотов відповів, що готовий підписати Пакт про ненапад тільки за наявності спеціального протоколу, в якому будуть обумовлені всі важливі питання, котрі цікавлять СРСР. 19 серпня Шуленбург повідомив Молотову, що Ріббентропа уповноважено підписати в Москві спеціальний протокол, де будуть визначені інтереси обох країн. Той відповів: «Якщо торгову угоду буде підписано 20 серпня, то через тиждень, 26-го чи 27-го, Ріббентроп може прилітати».
Але Гітлер не міг відкласти з’ясування стосунків зі Сталіним на тиждень. Домовленість з Москвою потрібна була негайно. Якби Англія, Франція і Росія об’єдналися, Гітлер не наважився б виступити. А генерали нагадували йому, що час іде — починати війну треба в останніх числах серпня, а вересневі дощі можуть зірвати план воєнної операції. Удень 20 серпня, в неділю, Гітлер не витримав і написав Сталіну особистого листа: «Напруження між Німеччиною і Польщею стало нетерпимим. Польська поведінка така, що криза може вибухнути з дня на день. Я вважаю, що за наявності наміру наших держав — вступити в нові відносини одна з одною, недоцільно гаяти час. Тому я вдруге пропоную вам прийняти мого міністра закордонних справ не пізніше середи, 23 серпня. Він має всеосяжні і необмежені повноваження, щоб скласти і підписати як Пакт про ненапад, так і додатковий протокол, бажаний для уряду СРСР».
22 серпня увечері Ріббентроп з делегацією у складі 37 осіб двома транспортними літаками вилетів до Кенігсберга, оскільки прямі перельоти Берлін—Москва були неможливі. О першій годині дня 23 серпня німецька делегація прибула до Москви. Увечері в службовому кабінеті Молотова німці, крім хазяїна, побачили Сталіна. Посол Шуленбург був уражений: той уперше сам вів переговори з іноземним дипломатом про укладання договору! Досі вони взагалі не удостоювалися в нього аудієнції. Утрьох — Сталін, Молотов і Ріббентроп — усе вирішили за один день.
Одразу ж домовилися про Польщу: ця держава має зникнути з політичної карти світу. Сталін сам провів товстим кольоровим олівцем лінію на карті, що вчетверте поділила цю країну між сусідніми державами. Ріббентроп запропонував, щоб Фінляндія й Естонія увійшли в російську зону впливу, Литва відійшла б до Німеччини, а Латвію вони б поділили по Даугаві. Сталін зажадав собі всю Латвію і значну частину Литви: Балтійському флоту потрібні були незамерзаючі порти.
Гітлер був готовий піти на все, адже Сталін позбавив його страху перед необхідністю вести війну на два фронти. Ближче до опівночі всі домовленості закріпили в секретному додатковому протоколі до радянсько-німецького Договору про ненапад від 23 серпня 1939 року.
...Шуленбург розгубився. Він мріяв підготувати пакт про ненапад, який би зміцнив мир. Замість цього Сталін і Гітлер домовилися поділити Європу. Шуленбург приречено сказав своєму особистому референту Хансу фон Херварду: «Цей договір приведе нас до Другої світової війни і скине Німеччину в прірву». Хервард негайно зустрівся зі співробітником американського посольства в Москві Чарльзом Болем і розповів йому не тільки про переговори, а й про таємні домовленості та майбутні територіальні надбання Німеччини і СРСР. Отож на Заході відразу довідалися про секретний протокол...
31 серпня Молотов на позачерговій сесії Верховної Ради СРСР доповів. «Укладення радянсько-німецького Договору про ненапад свідчить про те, що історичне передбачення товариша Сталіна блискуче виправдалося!» Верховна Рада одноголосно схвалила політику радянського уряду і ратифікувала угоду. Гітлер заявив у Рейхстазі, що може приєднатися до кожного слова, сказаного народним комісаром закордонних справах Молотовим...
Наступного дня, 1 вересня, Німеччина напала на Польщу. Франція й Англія, виконуючи зобов’язання, дані Польщі, оголосили війну Німеччині. Почалася Друга світова війна...
Погляд крізь роки
«Неможливо сказати, кому він (пакт) уселяв більшу відразу — Гітлеру чи Сталіну. Обоє усвідомлювали, що це могло бути тільки тимчасовим заходом, продиктованим обставинами. Антагонізм між двома імперіями і системами був смертельним. Сталін, без сумніву, думав, що Гітлер буде менш небезпечним ворогом для Росії після року війни проти західних держав. Гітлер дотримувався свого методу душити всіх поодинці. Факт, що така угода виявилася можливою, знаменує всю глибину провалу англійської та французької політики і дипломатії за кілька років».
Вінстон Черчілль.
«Друга світова війна». т.1
