1 вересня 1939 року вторгненням Німеччини у Польщу розпочалася Друга світова війна. Але якщо запитати у представників політичної еліти та експертів Польщі, країн Балтії, та й певної частини їх в Україні, з чого вона розпочалася, то, швидше за все, почуєте відповідь: «Із Пакту Молотова-Ріббентропа», поділу Польщі та окупації Прибалтики».
Чимало їхніх колег у Європі та США вважають документ аморальним. Їхні опоненти не менш упевнені у протилежному: радянсько-німецька угода — найкращий вихід із ситуації, яка склалася до серпня 1939-го. І хоч запальні дискусії на цю тему тривають упродовж післявоєнних десятиліть, її учасники не дійшли спільної думки. Не в останню чергу тому, що намагаються судити про події тих років з висоти не лише нинішніх знань, а й часто — з позицій політичної кон’юнктури. І кожен вважає себе постраждалою стороною.
Я перечитала величезну кількість документів і результатів досліджень на цю тему: історики різних країн про одні й ті само події висловлюють абсолютно різні судження! І у ФРН, і в інших країнах Європи та пострадянського простору, зокрема в Росії, досі намагаються з’ясувати принципове питання — причину, через яку була розв’язана Друга світова війна: хто саме й чому її розпочав?
Мало не найжорсткіші суперечки ведуться у Німеччині та Росії. Німецькі історики до краю пересварилися, досліджуючи цю тему. Одні з них вважають, що Гітлер, почуваючись жертвою у тодішній політичній ситуації, лише використовував методи Сталіна. Інші — що підписання Пакту про ненапад розв’язало фюреру руки: без нього Німеччина не змогла б розпочати війну. Чимало німецьких дослідників вважають Гітлера найстрашнішим диктатором в історії, а його злочини — найбільшою провиною, яку Німеччині ніколи не спокутувати. Приблизно так само — про міру вини Сталіна та СРСР — розмірковує чимало російських істориків. Але є й третя група дослідників, які не згодні ні з тими, ні з іншими, вважаючи, що не можна ототожнювати ці два режими — нацизм і сталінізм, закидаючи колегам політизацію.
З новою силою інтерес до Пакту про ненапад спалахнув нині — напередодні 70-річчя його появи. А також до так званих секретних протоколів до нього, в яких і «заритий» собака: розподіл сфер впливу нацистської Німеччини та СРСР, хоч їх оригінали не знайдено ні в російських, ні в німецьких архівах. Режими вміють берегти свої таємниці...
Чим був пакт насправді: злочином, помилкою чи правильним і логічним кроком? Матеріали, які редакція пропонує читачам, — не спроба будь-що розсекретити чи назвати винних, а лише нагадування, що буває, коли політики ведуть таємні закулісні ігри, розподіляють сфери впливу і вершать долі людей. Отакий урок на сьогодні...
З другого боку, зміст цих заміток — не більш ніж екскурс в історію: все, що в них викладене, має бути забуте, коли йдеться про сучасні відносини між країнами і народами, які брали участь у Другій світовій війні.
