Діти не винні

У Ворошилівському суді Донецька відбулося засідання у справі за позовом мешканки Макіївки Тетяни Бережної та трьох її онуків. Дочку Тетяни Миколаївни Світлану Зайцеву було заарештовано і згодом засуджено до 7,5 років позбавлення волі за обвинуваченням у вбивстві. Уже після того, як макіївчанка відбувала покарання у колонії, місцева міліція затримала двох громадян за підозрою в іншому вбивстві. Під час допитів затримані зізналися ще в одному злочині — саме в тому, за який було засуджено Світлану. Згодом вона стверджувала, що зізнання у вбивстві працівники міліції у неї «вибивали» погрозами.

Після закриття кримінальної справи молода жінка повернулася додому, де на неї чекали мати-інвалід та двоє малих дітей — син Женя та дочка Анечка. Але перебування у слідчому ізоляторі та колонії не минули безслідно: колишня ув’язнена перетворилася на безнадійно хвору людину — в неї діагностували туберкульоз. Уже після звільнення Світлана народила ще одну дочку — Таню. А в квітні 2006-го померла в страшних муках. Їй було лише 28 років. Перед смертю жінка важила 20 кілограмів...

Відповідачами у справі виступають прокуратура Донецької області та управління Державного казначейства в Донецькій області. На першому засіданні представники і тієї, і тієї структури заявили про згоду брати участь у процесі, але лише як третя сторона, а не відповідачі. Крім того, представник прокуратури наполягав на тому, щоб суд з’ясував, чим підтверджено факт завдання потерпілим моральної та фізичної шкоди, в чому полягає ступінь провини і чиєї саме та чим обгрунтовано суму збитків. Представник Державного казначейства запропонувала Тетяні Бережній замість позову оформити пенсії на онуків та отримувати державну допомогу.

Зараження: «до» чи «після»?

— Подаючи позов, я посилався на Конституцію, згідно з якою кожен має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, — розповів «Голосу України» представник у суді Тетяни Бережної та її онуків Сергій Салов. — Також згадав про закон про відповідальність за незаконні дії органів дізнання, прокуратури й суду. Однак прокуратура почала тлумачити це так, начебто право на відшкодування має сам незаконно засуджений, а не його спадкоємці. Хоча в нас є Цивільний кодекс, за яким усі права, в тому числі і право вимагати реабілітації, переходять до спадкоємців. Я зробив уточнення позовних вимог, де це прокоментував. Мати трьох дітей померла від хвороби, якою заразилася в СІЗО, куди її кинули незаконно. Вона померла, залишивши сиротами трьох дітей і матір-інваліда, і ніхто не має права на компенсацію?

Після уточнення вимог у справі стався новий поворот: прокуратура пред’явила суду флюорограму, зроблену Світлані Зайцевій одразу після переведення до слідчого ізолятора в Донецьку. На знімку начебто видно невелике затемнення в одному з легенів. Що, на думку відповідача, свідчить про те, що жінка була хвора на туберкульоз ще до потрапляння за грати. Суд призначив судово-медичну експертизу та оголосив перерву в засіданні до отримання результатів.

— Прокуратура поставила питання так: чи могла Світлана захворіти до слідчого ізолятора? — продовжує представник. — Але якщо навіть теоретично припустити, що в неї була початкова стадія, хіба перебування в СІЗО, а потім у колонії сприяє одужанню? За життя Світлани Зайцевої вона не притягалася до адмінвідповідальності, не стояла на обліку в наркологічному диспансері, не позбавлялася батьківських прав. З другого боку, життя будь-якої людини — цінність. І навіть останнього бомжа зі смітника не можна незаконно кидати за грати і вибивати свідчення.

Представник скептично ставиться до перспективи розслідування обставин, за яких Світлана зізналася у вбивстві, якого не скоювала.

«Дочка просила: «Мамо, покарай їх»

Незадоволена ходом процесу і Тетяна Бережна: «Мені все це не подобається. Відповідачі хочуть довести, що вона захворіла на волі. А вона заразилася в СІЗО». Я запитала в жінки, чому сама Світлана після звільнення не подавала позов на відшкодування моральних та фізичних страждань. «Вона мені сказала: «Мамо, бачити їх не хочу, не хочу із ними зв’язуватися». А перед смертю попросила: «Покарай їх», — пригадує жінка.

Моя співрозмовниця розповіла, що збирається їхати провідати онуків — так вона робить майже щотижня. 11-річний Женя заразився туберкульозом від мами і проходить тривалий курс лікування. 10-річна Аня та 4-річна Таня перебувають під наглядом як такі, що контактували із хворою. Діти сьогодні в державних закладах: двоє старших — у Святогірську, меншенька — в Докучаєвську. Бабуся каже, що протягом півроку після оформлення опіки над дітьми не могла отримати жодних виплат. І лише днями їй повідомили, що буде виплачено допомогу за грудень і січень. «Але грошей ще не отримала, ось купила на сто гривень із пенсії цукерок, печива, альбоми, зошити, повезу дітям», — каже Тетяна Миколаївна.

На її плечах — троє онуків-сиріт та старі батьки. Сама жінка скаржиться на хворе серце: київські кардіологи наполягають на операції. В молоді роки Бережна вже перенесла хірургічне втручання — оперував сам Микола Амосов. Він же, за словами макіївчанки, забороняв народжувати дитину. Але Тетяна Миколаївна пішла на ризик. Світлана була її єдиною донькою.

Донецька область.

На знімку: перед смертю жінка важила 20 кілограмів.

Фото із сімейного архіву Тетяни БЕРЕЖНОЇ.