Чинному народному обранцеві Івану Загребущому наснився ретросон: нібито він, член ЦК славнозвісної КПРС, терміново викликаний до
«великої хати» на якийсь загадковий позачерговий пленум. Загадковість ота переросла в незбагненність, коли Іван побачив у президії серед звичних чільних достойників якихось волохатих людоподібних істот з двома гулями на голові на тім місці, де в рогатої худоби випинають власне роги. Головуючий, ковтаючи від хвилювання слова, сповістив про те, що на пленумі присутні та виступлять космічні прибульці, котрі таємно ввійшли в контакт з найвищим керівництвом партії, що переконливо доводить її особливу історичну роль у долі всього людства. Від почутого Іван Загребущий перелякався аж до млосного поту, але те, про що далі повідали прибульці, буквально паралізовувало розум...Волохаті чудовиська без слів, якимось прямим навіюванням, проінформували найдостойніших представників борців за щастя народне, що їхня більш розвинута цивілізація вже давно спостерігає за незліченними стражданнями людства і от, нарешті, вирішила втрутитись у всесвітньо-історичний процес землян. А позаяк найбільшим злом в історії людства прибульці визначили радянський більшовизм, присутнім достойникам пропонується велична місія взяти безпосередню участь у таємному еволюційному процесі перетворення більшовицького монстра на співдружність вільних демократичних держав з ринковою економікою.
Загребущий обережно зиркнув туди-сюди на сусідів, але крім закам’янілих, сповнених жаху облич ніяких ознак реакції на те, що відбувається, не помітив. Навіювання ж тривало. Прибульці попередили, що участь достойників у величній демократичній перебудові супроводжуватиметься набуттям особисто і лише ними небувалого добробуту і багатства. Те, що ви знаєте про розкіш, тлумачили дворогі, не йде в жодне порівняння з тими благами, що на вас, обраних, чекають. Не варто навіть фантазувати про це, адже дійсність перевершить усі ваші сподівання. Мільйонери старого світу примітивно заздритимуть вам...
Історична особистість, на яку вмить перетворився Іван Загребущий, знов обережно роздивилася навколо. І збагнув обранець всесвіту, що пики товаришів по партії, попри величезну напругу, все ж ніби підтанули. Якесь невидиме тепло вже заструменіло з їхніх наполоханих очей.
Але будьте уважні! — потік навіювання немов додав гучності. — Теперечки сприймайте головне. Доленосні трансформації в суспільстві неодмінно збудять небачені негаразди серед широкої громади. Народ ваш стрімко зубожіє і вимиратиме. Старі й нові страхітливі хвороби набудуть нечуваного поширення. Запанує право сильного, і справедливість перетвориться на химеру. Все те, що належало до категорії добра, стане предметом глузування сильних та багатих, а поняття совісті потоне у вирі всеохоплюючого свавілля.
— Отож, — могутнім голосом заволав з гучномовців головуючий, — чи згодні ви стати обранцями людства заради його світлого майбутнього?!
— Так! — розкололо простір багатоголосе і... Загребущий прокинувся.
— Яка дурня! — обурювався, позіхаючи, народний обранець. — І до чого тут, власне, я і моє партійне минуле? При чому тут совість і якась химера?..
І буденно перевернувся на другий бік. Більше Іванові цієї ночі нічого не снилося.
