Леонід Кравчук:

— Я не знаю в історії випадку, щоб за десять місяців так, даруйте за непарламентське слово, пропукать авторитет...

Від чергового:

— Даруйте, ми знаємо не тільки випадок, а й прізвище людини, з якою це також сталося. А після цього вона сказала: «Маємо те, що маємо!»

Консиліум

Степан Гавриш, народний депутат:

— Українській владі потрібний лікар, і цей лікар — опозиція.

Від чергового:

— Ви маєте рацію, пане Гаврише, практологи, вони завжди потрібні!..

Нова якість

Віктор Пінчук:

— Я ладен визнати найголовнішу свою помилку — як зять Президента я не повинен був брати участь у конкурсі із приватизації «Криворіжсталі».

Від чергового:

— А ви спробуйте у своїй новій якості, люблячого сина екс-Президента, відмовитися ще й від Нікопольського феросплавного.

Не ждали?

Євген Червоненко (про своє призначення в Запорізьку область):

— Я приїхав без квитка назад, решта залежить від вас...

Від чергового:

— Ви перший екс-міністр транспорту, що взагалі взяв квиток...

Хід з конем...

Володимир Путін (про газові відносини з Україною):

— Це важко пояснюване навантаження на російську економіку. Болівар не витримає двох.

Від чергового:

— А ми думали, що Болівара вже давно пристрелили. Ще під час вашої першої чеченської кампанії...

А пішечки?

Олександр Волков, народний депутат:

— То ми ідемо в НАТО, то в ЄС, то ще кудись, а в принципі ми ідемо на букву «Х»!!!

Від чергового:

— Нам не звикати. Ми як ішли пішки — так і йдемо! А от ви хочете знову на отій вашій букві... в’їхати в «П» (парламент).