Щаслива людина та, яка може дякувати Богам за те, про що інші тільки просять.
Як оповідає Біблія, Бог зліпив людину з глини, однак вона ж, Біблія, замовчує, що при цьому витратив Бог не весь узятий шматок глини, а тільки частину його. Отож залишилася від цього шматка деяка частина, якийсь шматочок.
Не знаючи, що з ним робити і на що його вжити, Бог спитав людину, що б вона хотіла, щоб він, Бог, виліпив для неї з глини, яка залишилась.
Людина замислилась, бо не могла отак відразу відповісти. Тобто, що їй ще треба — третя рука, третя нога чи ще що-небудь друге.
Нарешті, людина сказала: виліпи з нього щастя і хай воно завжди буде зі мною.
Однак Бог не став нічого робити. Він кинув людині шматочок глини, який залишився, і сказав: ось тобі твоє щастя! Воно завжди буде у твоїх руках і, яким воно буде, залежить тепер тільки від тебе — яке виліпиш, таке й матимеш!
Відтоді і до сьогодні людина має те щастя, яке може і вміє виліпити з Божого дару.
