Заява фракції Соціалістичної партії України у Верховній Раді України 23 вересня 2005 року
Сумні роковини із дня загибелі журналіста Георгія Гонгадзе пройшли малопомітно на тлі політичних конфліктів. Унаслідок чого навіть звіт слідчої комісії Верховної Ради у справі Гонгадзе не одержав належного продовження. Звіт був не стільки принципово важливий з політичної точки зору, скільки для того, щоб наблизити розгляд цієї справи в суді. Верховна Рада повинна сприяти тому, щоб нерозчленована справа про вбивство Георгія одержала судову оцінку до парламентських виборів, щоб припинити подальші політичні спекуляції на цю тему. Постанова парламенту щодо звіту комісії не містить жодних вимог до правоохоронних органів. Але ж Генеральна прокуратура вже давно ознайомлена з матеріалами і висновками слідчої комісії, цілком достатніми для початку судового процесу, проте суду немає. Парадокс — більшість парламенту вважає успішною роботу комісії, суть злочину відома всьому суспільству, а правоохоронні органи не поспішають передавати справу до суду. І це при тому, що справа Гонгадзе як в Україні, так в Європі і світі, є лакмусовим папірцем для характеристики стану демократії і правосуддя в Україні.
Під час нещодавнього політичного конфлікту керівники правоохоронних органів не раз офіційно і неофіційно заявляли про тиск на них з боку різних посадовців високого рівня, про втручання в слідство. Це дає вагомі підстави вважати, що завершенню слідства з найгучніших кримінальних справ перешкоджають окремі люди зі своїми приватними та корпоративними інтересами. Крім того, в Україні з’явилась уже низка резонансних кримінальних справ подібного змісту, щодо яких можна зробити такі само висновки, довести факти втручання у хід слідства.
Проблема незаконного втручання в правосуддя в Україні настільки гостра (і у кримінальних, і господарських справах), що ми пропонуємо парламенту прийняти рішення про якнайшвидше заслуховування саме звіту Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ, Голови Служби безпеки, голів податкової адміністрації і митної служби. Ми повинні відкрито з’ясувати для себе і для українського суспільства, що заважає підтримувати правопорядок у державі, які рішення повинен прийняти найперше парламент, щоб резонансні злочини кваліфікувалися спочатку в суді, а не на прес-конференціях.
Звіт керівництва правоохоронних органів буде практичним впливом Верховної Ради на зміцнення правопорядку в Україні, на підвищення довіри до правоохоронної системи. Саме відсутність такої довіри в суспільстві створила грунт для політичного конфлікту. Ми підготували проект постанови з цього приводу на розгляд парламенту. Пропонуємо зробити це невідкладно.
Олександр МОРОЗ, керівник фракції.
Заява фракції НРУ у Верховній Раді з нагоди Міжнародного дня боротьби з бідністю
17 жовтня міжнародна спільнота відзначила день боротьби з бідністю
Прикро констатувати, але і сьогодні проблема бідності актуальна для українського народу, оскільки, за офіційними даними, більше половини нашого населення перебуває за межею бідності.
15 років розбудови незалежної держави, здавалося б, мало бути достатнім для створення гідних умов життя наших людей — підвищення їхнього добробуту, розвитку економіки, для впровадження засад демократичного устрою, створення громадянського суспільства, повернення України до кола розвинених європейських країн, відродження української духовності і культури. Приклад наших західних сусідів, вже членів Європейського союзу, більш ніж промовистий.
Те, що залишилося Україні після понад 70-річного панування антинародної комуністичної партії і господарювання колишнього політичного режиму, призвело до ситуації, яка триває в Україні і донині. Розпродаж і розкрадання національних багатств України кланово-олігархічними угрупованнями, їх надмірне зажерливе збагачення — ось що привело до жебрацького стану абсолютної більшості населення.
У минулої влади була відсутня продумана стратегія реформування усіх сфер суспільного життя, яка забезпечувала б достатній рівень задоволення і захищеності інтересів людини, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз. Внаслідок цього зростала соціальна напруженість і політична нестабільність, збільшувалась одностороння економічна залежність, втрачався науково-технологічний потенціал країни.
Водночас ще у 1994 році Народний Рух України вголос говорив про проблему бідності в нашій державі і першим серед політичних партій запропонував програму боротьби з бідністю. Безумовно, раціональні зерна програми боротьби з бідністю не могли зацікавити олігархів, які думають лише про власну кишеню.
Ми переконані, що сьогодні, як ніколи, назріла необхідність і реальна можливість повернутися до питання боротьби з цим ганебним явищем — зубожінням українців, а найголовніше — поліпшити ситуацію в цій сфері. Реальні кроки для боротьби з бідністю полягають, на переконання Народного Руху України, в інтенсивному розвитку малого та середнього бізнесу, підтримці національного виробника, зниженні рівня безробіття, викоріненні
«тінізації» в економіці, подоланні демографічної кризи і занепаду системи охорони здоров’я.Відповідно до програми боротьби з бідністю, яку запропонував Народний Рух України, повинна бути забезпечена реальна економічна незалежність держави, створена самодостатня соціально орієнтована ринкова економіка, рішуче підвищена її інноваційна, інтелектоємна, ресурсозберігаюча складові, проведена диверсифікація джерел ресурсного забезпечення економіки, інтенсивний розвиток комунікацій та транзитних потужностей.
Ми зобов’язані відстоювати національні інтереси України, а не торгувати ними і не здавати їх — іншого шляху для подолання ганебної бідності в Україні просто не існує.
Нашому українському народу — гідне життя!
Слава Україні!
В’ячеслав КОВАЛЬ, голова фракції Народного Руху України.
м. Київ, 19 жовтня 2005 року.
