Як розраховується індивідуальний коефіцієнт заробітної плати працівників, зайнятих на сезонних роботах?
М. Осипов.
Севастополь.
 
Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для обчислення розміру пенсії заробітна плата береться за будь-які 5 років роботи поспіль у період до 1 липня 2000 року та за весь період страхового стажу після 1 липня 2000 року до моменту подачі документів для призначення пенсії. При цьому до заробітної плати для обчислення розміру пенсії враховуються суми виплат, з яких були обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески. Така максимальна величина заробітку встановлюється з 1 липня 1998 року і в 2005 році розмір її становить 4100 грн. А за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати, з якої сплачувалися зазначені внески (до 1 липня 1998 року) — враховуються ті суми, які відповідно до раніше чинного законодавства включалися при обчисленні пенсії і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Щодо обґрунтованості введення такого обмеження на рівні 5,6 розміру середньої зарплати, то тут можна дискутувати, але хотілося б звернути увагу на проблеми, які з’явилися. Є окремі категорії працівників, котрі отримували заробітну плату за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць. Приміром, старателі в артілях працювали цілий рік, дні роботи щомісячно табелювалися, однак заробітна плата нараховувалася не помісячно, а по закінченні сезону, як правило, в листопаді—грудні. За раніше чинним законодавством цей період роботи зараховувався до трудового стажу в повному обсязі й відповідно в повному обсязі враховувалася заробітна плата для обчислення розміру пенсії.
Наприклад, особа в грудні 1989 року отримала 9000 крб. за весь рік роботи. Логічно було б під час обчислення пенсії згідно з новим законом всю суму поділити на 12 і врахувати не більш як 5,6 середніх зарплат за 1989 рік за кожний місяць (середня зарплата у 1989 році — 217,74 крб.). Тобто 9000 : 12 = 750 крб. Оскільки обчислена сума не перевищує встановленого обмеження, то мала б повністю враховуватися під час розрахунку пенсії. Однак у разі перерахунку пенсії з 1 січня 2004 року відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» Пенсійним фондом застосовано інший розрахунок: отримані виплати врахували в тих місяцях, в яких вони виплачені, з обмеженим коефіцієнтом 5,6, а потім поділили на 12 місяців і отримали місячну суму 101, 61 крб. (217,74 х 5,6 = 1219,34 крб.: 12 = 101,61 крб.). У результаті зазначене призвело до такого штучного заниження заробітної плати, що пенсії таким громадянам були призначені в мінімальному розмірі.
У січні 2005 року до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» було внесено зміни, якими зазначене питання вже врегульовано. Водночас цим законом передбачено, що перелік осіб, які отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України. На жаль, до теперішнього часу Кабінетом Міністрів ще не затверджено зазначені документи, і пенсіонери продовжують отримувати пенсії у мінімальному розмірі.
Володимир МАКСИМЧУК,заступник керівника управління апарату Федерації профспілок України з питань соціального захисту.