Сумно, коли вибухають газопроводи через чиюсь безтолковість, яка позбавляє життя безневинних людей.
Боляче, коли гине з дурного розуму металошукач, котрий тупо добуває із землі мідний провід. Не збагачення заради, а виживання для.
Соромно за тих, хто, нехтуючи правилами безпеки, псує підземні мережі та діє, як сліпі кроти в пошуках їжі.
Ці гіркі думки про нікчемних «кротів» приходять щоразу, коли довідуєшся про їхнє безвідповідальне риття. Таких горе-землекопів варто кодувати. У соціальному сенсі, звичайно. Простіше кажучи, обгородити їх червоними прапорцями. На кшталт того, як закодовані пішохід і водій правилами дорожнього руху (сюди не ходи (не їдь) — сюди ходи) чи випадковий перехожий совковим плакатом «Не влезай — убьет!».
Це діє (про винятки промовчимо).
Діяти має й стосовно любителів устромляти свого носа, тобто лопату, абикуди. Код для них запропонували працівники PR-агентства «Гайдай. Ком», створивши знак «Не копати!» (на малюнку).
А ініціатором розробки оригінального кодування нас з вами, читачу, стала Дирекція первинної мережі (ДПМ) ВАТ «Укртелеком» — одна із 31 філії товариства.
Стала не від гарного життя. Кожен обрив телекомунікацій — це величезні втрати не лише для зв’язківців, а і споживачів їхніх послуг, партнерів. У більшості обивателів дотепер в уяві зв’язківець часів ВВВ, котрий з’єднує зубами телефонний провід.
Нині провід той — не той. Мідний поступається перед волоконно-оптичними лініями зв’язку (ВОЛЗ). Через два-три роки вони «запавутинять» усю країну й один «ящик» — станція замінить громіздкі райвузли зв’язку. ВОЛЗ незабаром ввійде в квартири. Але «кроти» про це диво нічого не знають. Тому шукають і рубають кабелі в надії розживитися міддю. Але де там — ВОЛЗ абсолютно некорисний провід в сенсі металобрухту. Тому що це не метал.
— Але, розрубавши кабель, зловмисник чи жертва-незнайко завдають величезної шкоди зв’язківцям і користувачам їхньою продукцією, — зазначає директор філії ДПМ Богдан Костік. — Скажімо, одне пошкодження на ВОЛЗ тягне на 200—300 тисяч гривень прямих і непрямих збитків. Винуватець «торжества» при цьому відшкодовує тільки вартість кабелю, ремонтні роботи, транспортні витрати. А споживач не платить нам величезні суми за години простою ліній зв’язку.
Одне слово, це вам не мідний кабель розрубати. За 1999—2004 роки збитки ВАТ від пошкодження лише ВОЛЗ становлять понад дев’ять мільйонів гривень.
Не дивно, що телекомівці вирішили запобігти колосальним втратам у майбутньому й оголосили боротьбу шкідникам ВОЛЗ. Хочеш копати землю у своїх інтересах — постав до відома про це зв’язківців, отримай дозвіл. У разі ненавмисного пошкодження чи виявленні розриву —знову-таки повідом за «гарячою» цілодобовою лінією. Коротше кажучи, компанія хоче достукатися до свідомості кожної людини.
— «Не копати!» — нова програма роботи з населенням і організаціями, — каже начальник відділу експлуатації лінійно-кабельних споруд ДПМ Анатолій Сільченков. — Мета проекту філії — сформувати ставлення громадськості до телефонних мереж як до національного надбання України. І, звичайно, зменшити збитки від пошкоджень кабелю.
Програма стартувала в Києві і Київській області в травні 2005-го. У подальших планах ДПМ і «Гайдай. Ком» — реалізація проекту по всій території технічного обслуговування ДПМ.
Хто потенційний «кріт», котрий наривається на проблеми? Будорганізації, які прагнуть розкопати швидко і без дозволів. «Металісти», котрі шукають мідні жили. Дядя Стьопа, якому терміново треба викопати колодязь або вирити траншею для газової труби. Усі вони мало переймаються наслідками. Навряд чи думають про хвору сусідку, яка не зможе викликати «швидку»; про підприємства і односельців, котрих позбавлено зв’язку; про ділових людей, яким через обрив не вдалося укласти угоду.
Кріт — він і є кріт. Але ж ми не ссавці із загону комахоїдних.
