Українська система захисту конкуренції здобуває Європейське визнання

З 17 по 23 квітня цього року українська делегація у складі народних депутатів, представників суддівського корпусу та Антимонопольного комітету України вивчала систему захисту конкуренції в країнах Європи та Євросоюзу. Для цього вони відвідали Німеччину, Бельгію та Люксембург.

Передусім цікавили державно-правові та організаційні аспекти захисту конкуренції. Тому значну увагу зосередили на ознайомленні із системою підготовки та прийняття рішень судами, особливо Судом ЄС, у рамках конкуренційного законодавства та судового контролю за виконанням адміністративних рішень конкурентних органів. З огляду на це відвідали Федеральне картельне відомство Німеччини в Бонні, спеціалізований суд у сфері конкуренції — Першу картельну палату Апеляційного суду в Дюссельдорфі, Генеральну дирекцію з питань конкуренції Європейської комісії, Суд ЄС першої інстанції та Суд Європейської асоціації вільної торгівлі.

Показово, що закордонні колеги відзначали, що в Україні створено розвинену систему захисту конкуренції європейського зразка, де неабияка роль належить Верховному Суду та господарським судам, які створюють ефективну судову практику, та Антимонопольному комітету, який відіграє вирішальну роль і у розробці проектів актів конкуренційного законодавства, і у контролі за їх виконанням.

Зустріч із представниками Федерального картельного відомства Німеччини та Генеральної дирекції з питань конкуренції Європейської комісії засвідчила й істотні переваги української системи захисту конкуренції, до якої на відміну від німецької та загальноєвропейської входить не лише контроль за діями суб’єктів господарювання у сфері конкуренції, а й контроль за діями чи бездіяльністю органів державної влади та місцевого самоврядування, рішення яких можуть впливати на стан конкуренції на товарних ринках. Повноваження, які надаються Антимонопольному комітету статтями 7 та 20 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», дають можливість забезпечити об’єктивно необхідний мінімум державного втручання в конкурентні відносини та захистити ринкові механізми розвитку вітчизняної економіки.

Тож як суб’єкт формування та реалізації конкурентної політики Антимонопольний комітет України оцінили доволі високо. І недарма. Він, зокрема, бере участь у розробленні та внесенні Президентові України та Кабінету Міністрів України пропозицій щодо законів та інших нормативно-правових актів, тісно співпрацює з органами державної влади, місцевого самоврядування, приймає загальнообов’язкові рішення про припинення правопорушень, накладення санкцій на суб’єктів господарювання, надання дозволів на узгоджені дії та концентрацію. У цьому аспекті повноваження Антимонопольного комітету України багато в чому схожі з функціями Генеральної дирекції з питань конкуренції Єврокомісії.

З другого боку, зарубіжні партнери відзначали нагальну потребу розширити повноваження Антимонопольного комітету з розслідування справ про порушення конкуренційного законодавства. Зокрема, європейці визнають за доцільне проведення обшуків суб’єктів господарювання для вилучення в них доказів. Крім того, на переконання європейців, введення кримінальної відповідальності за картельні змови є найефективнішим запобіжним засобом таким правопорушенням, бо навіть значні штрафи зазвичай є менші за вигоду, яку підприємства мають внаслідок обмеження конкуренції. Українці також дедалі частіше переконуються, що це на часі. І Єврокомісія, і національні конкурентні відомства європейських країн мають доволі широкі повноваження в цій сфері. Зокрема, Федеральне картельне відомство Німеччини навіть проводить дізнання у кримінальних справах про порушення конкуренційного законодавства, за результатами якого відповідні матеріали передаються до суду. А до суб’єктів господарювання — юридичних осіб застосовуються значні штрафи.

За участі Антимонопольного комітету розроблено низку законопроектів, які передбачають посилення боротьби з картелями. Робочою групою Антимонопольного комітету (О. Мельниченко) та Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (В. Мойсик) розроблено та подано до Верховної Ради проект закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України» (р/№ 5276), що передбачає запровадження кримінальної відповідальності за змови про обмеження конкуренції на ринку. Його важливість для вдосконалення системи відповідальності за конкуренційні правопорушення не підлягає сумніву. Цей законопроект вже прийнято Верховною Радою України у першому читанні та одностайно підтримано членами Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності на внесення до Верховної Ради України на друге читання. Також сюди слід віднести законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (р/№ 4578-1), який прийнято у першому читанні. Він містить низку правових новел європейського зразка у царині контролю за діяльністю монопольних утворень, економічною концентрацією суб’єктів господарювання, вдосконалює процесуальний бік діяльності Антимонопольного комітету.

Однак позитивні наслідки цих законодавчих ініціатив здебільшого залежать від одночасного вдосконалення матеріальних та процесуальних норм, які визначають повноваження Антимонопольного комітету та врегульовують процес їх реалізації. В Антимонопольному комітеті наближається до завершення розробка Конкуренційного процесуального кодексу України, в якому кодифіковано всі засадничі процесуальні норми Комітету під час розгляду справ про порушення конкуренційного законодавства. Прийняття цього кодексу істотно підвищить прозорість діяльності Антимонопольного комітету, надасть додаткові гарантії всім учасникам відносин у сфері конкуренції, ще більше наблизить конкуренційне законодавство країни до законодавства ЄС.

Члени делегації ознайомилися також з процедурою оскарження рішень конкурентних відомств у судах та підходами, які використовуються у цій сфері, зокрема щодо розгляду спорів про визнання недійсним рішень конкурентних органів про злиття, картельні змови тощо. В європейських країнах зокрема, і в Євросоюзі загалом, діяльність держави із захисту економічної конкуренції здійснюється шляхом тісної взаємодії конкурентних відомств, правоохоронних органів та судів, із дотриманням чіткого розмежування компетенції цих органів.

В Апеляційному суді землі Дюссельдорф відзначили, що оскарження рішень Федерального картельного відомства Німеччини починається з апеляційної інстанції. Розгляд таких справ здійснюється суддями спеціалізованих «картельних палат». Аналогічні спеціалізовані палати розглядають справи про захист конкуренції і в Суді Європейського союзу.

На нашу думку, запозичення європейського досвіду організації системи судового захисту конкуренції є вкрай необхідним і для України. Конкурентні відомства і в Європі, і в Україні, розглядаючи справи та приймаючи відповідні рішення в межах врегульованого спеціальним законодавством процесу, фактично вже діють як «квазісудовий» орган.

Але вже нині слід запровадити порядок, згідно з яким з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України треба було б звертатися безпосередньо до Вищого господарського суду України, що дало б змогу істотно пришвидшити проходження процедури оскарження, не втрачаючи при цьому в якості, професійності судової перевірки цих рішень. Це буде дуже корисним передусім для самих суб’єктів господарювання, адже фактор часу в конкурентному середовищі відіграє вирішальну роль. Водночас можливість проходження двох судових інстанцій замість чотирьох не порушує права особи на судовий захист, закріпленого в Конституції України та інших законодавчих актах.

Зростання кількості судових справ у сфері конкуренційного законодавства потребує поглиблення спеціалізації суддів у цій сфері. На сьогодні конкуренційні спори в Україні розв’язуються суддями, які одночасно спеціалізуються і в інших сферах суспільних правовідносин (інтелектуальна власність, адміністративні правовідносини тощо). І хоча ці справи розглядаються фахово, тенденції розвитку вітчизняної економіки та державно-правової системи вказують на потребу створити окремий спеціалізований суд (Конкуренційний або Суд з питань захисту конкуренції), який розглядав би винятково спори, що виникають із правовідносин у сфері конкуренції. Рішення цього вищого спеціалізованого суду доцільно оскаржувати безпосередньо у Верховному Суді України.

Слід зазначити, що конкурентні відомства та суди Європи забезпечують лише публічно-правовий бік діяльності суспільства із захисту конкуренції. Вони реалізують свої повноваження у громадянському суспільстві, інститути якого також є дуже активні. Враховуючи це, Антимонопольний комітет України в межах його компетенції також здійснює низку заходів із поширення правових знань про конкуренційне законодавство та діяльність Комітету. Дбаючи про розвиток правової культури в цій сфері, Комітет проводить семінари та навчання, публікує виступи провідних фахівців Комітету з питань захисту конкуренції, видає власний журнал «Конкуренція. Вісник Антимонопольного комітету України», збірник «Конкуренційне законодавство України», який містить основні нормативно-правові акти конкуренційного законодавства. 

Діяльність Антимонопольного комітету України, порівняно з діяльністю конкурентних органів у країнах Європи, пов’язана з нелегкими процесами трансформації та розвитку «молодої» ринкової економіки нашої держави. Це спонукає до постійного пошуку шляхів удосконалення конкуренційного законодавства України та практики його застосування. Рішуче підтримуючи політику Президента України та Кабінету Міністрів України, спрямовану на захист та розвиток конкуренції, Антимонопольний комітет, на відміну від таких відомств в інших країнах Європи, часто опиняється «на вістрі» боротьби з тими правопорушеннями в економіці, які тягнуть за собою кризові явища на стратегічних та соціально важливих ринках. Так, лише за останній рік органи Антимонопольного комітету припинили 3 425 порушень конкуренційного законодавства (на 23,6 відсотка більше, ніж попереднього року), стягнення за порушення конкуренційного законодавства сягнули 53 276,35 тисячі гривень.

Підсумовуючи, хотілося б відзначити, що вивчення досвіду країн Європи було й залишається дуже корисним задля вирішення актуальних питань удосконалення правової та організаційної складових системи захисту конкуренції в Україні. Адже захист конкуренції як одна з вирішальних складових забезпечення національної безпеки є стратегічно важливою для розбудови України як правової, демократичної держави з соціально спрямованою ринковою економікою.