Нове — добре «забите» старе?
Валерій Коновалюк, народний депутат, «Регіони України»:
— Тут дуже багато чого залежить від лідера. Я з Віктором Федоровичем (Януковичем. — Черг.) дуже часто розмовляю і все-таки пояснюю йому, що тут потрібно демонструвати насамперед, намагатися питання, яке стосується оновлення, генерації нових ідей. Що з таким багажем, як у нас є, — це нескінченно думати про вчорашнє. А треба все-таки налаштовувати людей думати про день завтрашній.
Від чергового:
— А ви не пробували взяти приклад із самого... Віктора Федоровича? Пам’ятаєте, як він, бувало, пояснював питання? Демонстрував багаж — однією правою!.. Дивишся — у людини в голові згенерувалася безліч нових ідей! І люди після такого вчорашнього налаштування завжди починали нескінченно думати про день завтрашній!..
Про пози і позиції
Вадим Чупрун, глава Донецької ОДА:
— Ні з ким ще владою не ділився. Ні під кого ще не ліг, і ніколи не збираюсь. У мене є свої принципи, і я пишаюсь цим. І лягати під когось чи на догоду комусь на шкоду справі — я ніколи цього робити не буду. Навіть якщо комусь захочеться покласти...
Від чергового:
— Те, на що ви натякаєте, можна робити і стоячи! І навіть сидячи! Скажімо, у ВІП-ложі стадіону «Шахтар»!
Страхуй не страхуй...
Дмитро Святаш, народний депутат, один з авторів нового закону ОСЦПВ:
— Завдяки тотальному страхуванню автомобілістів з «автогражданки» і КАСКО, ситуація в разі ДТП на дорогах Європи зазвичай виглядає так. Викликали поліцію, зафіксували ДТП, обмінялися даними своїх страхових компаній і забули про існування одне одного...
Від чергового:
— А в нас усе виглядатиме інакше. Зафіксували ДТП, обмінялися триповерховими словосполученнями, викликали міліцію, таємно поділилися даними та готівкою з міліцією, і хто дав менше, той усіх і «страхує»...
«Сонце низенько — Сівкович близенько»
Володимир Сівкович, народний депутат:
— Створення Національного бюро розслідування — це спроба зліпити сніговика. При цьому ноги в нього будуть від міліції, руки — від СБУ, тулуб — від прокуратури, а замість голови поставимо гарбуз. І одержимо якусь каліку. А коли сонце пригріє, то залишиться сам гарбуз.
Від чергового:
— НБР — Сівковичу: сонечко ти наше!
