Коли голова обертом
Роман Безсмертний, віце-прем’єр-міністр України:
— Коли ходжу кабінетами уряду й бачу, як чиновники підстрибують з переляку, тоді починаю розуміти, що являюся віце-прем’єром і що вже не на Майдані...
Від чергового:
— Пане Романе, поки що можете ходити кабінетами уряду спокійно, а ось тоді, коли, забачивши вас, чиновники почнуть непритомніти, знайте: ви вже не віце-прем’єр, а президент...
Стеля наших надій
Сергій Куніцин, прем’єр-міністр АРК (про програму, запропоновану Ю. Тимошенко):
— У програмі Кабміну нема цифр, там — самі надії...
Від чергового:
— Цифри — річ хороша, але брати їх, як завше ви брали, зі стелі — ненадійно...
Права людини, валянки й апельсини
Віктор Янукович, екс-кандидат у президенти:
— Глибоке розчарування людей політикою влади у таких чутливих сферах, як свобода слова, права людини, відносини громадян з місцевими органами влади, — це й було тим поживним грунтом, на якому штучно було вирощено врожай апельсинів, які в Україні ніколи не росли...
Від чергового:
— Росли! Але дрібні! І валянки росли. Не американські, а рідні, російські. Тільки всі на ліву ногу. І права людини у нас росли. Хоч якось криво. Та все у нас росло! Але не всім вистачало...
Месьє!?
Максим Стріха, письменник, член партії «Собор» (про несприйняття перших кроків міністра культури):
— І в часи президента Ющенка ми матимемо міністерство-філармонію з міністром-конферансьє на чолі...
Від чергового:
— Зате тепер можна з гордістю сказати: жити ми будемо приспівуючи... І взагалі, месьє, чим вам не до вподоби конферансьє?...
