Гордість вітчизняної юридичної науки і практики, альма-матер багатьох поколінь українських правників, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого сьогодні відзначає свою 200-річну дату з дня заснування.

Від провінційного відділення — до Академії правових наук України


Історія Академії починається ще з XІX століття, коли імператором Олександром І був створений Харківський імператорський університет, до складу якого входило відділення (факультет) моральних та політичних наук. У 1835 році його перейменовано на юридичний факультет університету. На базі юридичного факультету було організовано Інститут народного господарства. Вивіски мінялися ще не раз, але через століття, що минули, провінційний факультет колишньої окраїни Російської імперії досяг рівня одного з кращих, блискучих, елітних юридичних навчальних закладів Європи. Диплом НЮА не потрібно підтверджувати кваліфікаційними комісіями. В юридичному світі багатьох країн — це бренд, який сприймається так само позитивно, як Сорбонни чи Гарварду.
Сьогодні у складі Академії інститути підготовки кадрів для органів прокуратури, Служби безпеки, підвищення кваліфікації, одинадцять факультетів з підготовки юристів для інших державних відомств і господарчих організацій, філії у Криму та Полтаві. В Академії 34 кафедри. Викладацьку, виховну й науково-дослідницьку роботу проводять понад 600 викладачів, серед яких майже 80 докторів наук, професорів, 400 кандидатів наук, доцентів. Серед викладачів — 14 академіків Національної академії наук України та Академії правових наук України, 16 членів-кореспондентів Академії правових наук України, 14 заслужених діячів науки і техніки України, 6 лауреатів державних премій України...
З 1987 року керівництво академією здійснює ректор — Герой України, професор, академік НАН України, Президент і академік Академії правових наук України Василь Якович Тацій. Науковець, наполегливий, талановитий організатор, патріот вузу, який підніс його авторитет до найвищих висот, яким пишаються викладачі, а студенти зустрічають завжди «вибуховими» оваціями.  Саме за його ініціативи була створена в Харкові Академія правових наук, єдина з усіх галузевих академій, що має не столичну прописку.


За останніх десять років навчальна база Академії зросла вп’ятеро(!)


— Василь Якович, редакція газети Верховної Ради України «Голос України» приєднується до численних привітань, які надходять на адресу вашого колективу в ці святкові дні. Дякуємо насамперед за те, що і ви, і ваші колеги, і випускники вузу є частими нашими змістовними авторами і цікавими співрозмовниками. Це сприяє популяризації парламентського видання, допомагає нашим численним читачам зорієнтуватися в бурхливому потоці вітчизняного права.
— Спасибі, мені також приємно зустрічатися з вашими журналістами. Передусім хотів би сказати, що особливий розвиток вуз отримав за роки незалежності України. Це пов’язано з декількома обставинами. Збільшується потреба в юристах. Україна поставила за мету будувати правову, демократичну, незалежну державу. По-друге, і це головне, практичні відомства, правоохоронна, судова системи, юстиція, органи державної влади, різні міністерства та відомства, найрізноманітніші господарські та бізнес-структури давно вже визнали, що рівень підготовки фахівців нашого вузу досить високий. Якість навчання відповідає кращим сучасним зразками. Тож постійно прагнуть зробити замовлення на підготовку фахівців саме в нашому вузі.
Крім того, розширилася й матеріальна база Академії. За останніх десять років вона зросла вп’ятеро (!). Фактично побудовано п’ять нових вузів. Тепер у нас 13 навчальних корпусів, 11 студентських гуртожитків, адміністративних приміщень. Для прикладу скажу, що якщо ще років п’ятнадцять тому навчальна база вимірювалася 17,5 тисячі квадратних метрів студентських аудиторій, читальних залів тощо, то сьогодні це господарство займає більш як 110 тисяч квадратних метрів. А із студентськими гуртожитками, які, до речі, дедалі частіше нагадують комфортабельні готельні корпуси, з іншою інфраструктурою, базами відпочинку — це понад 200 тисяч. Тобто це величезний своєрідний мегаполіс, де створено всі умови для навчання, проживання, відпочинку, наукової діяльності, занять спортом, мистецтвом. Все це, на мій погляд, свідчить про те, що вуз досяг значного рівня у всебічному розвитку молодої людини. Харківська юридична академія останніми роками визнається кращим юридичним вузом України.


Наш вуз визнаний світом і є, повірте, одним із кращих навчальних закладів Європи


— У травні 2005 року планується підписання Україною так званої Болонської угоди, яка передбачає наблизити вищу школу України до європейських стандартів.
— Мушу сказати, що міжнародні зв’язки Академії постійно розширюються. Налагоджено співпрацю й укладено договори з навчальними закладами Великої Британії, Німеччини, Франції, Іспанії, США, Росії, Польщі, В’єтнаму та деяких інших країн. Академія є учасником спільних європейських проектів у рамках програми Темпус—Тасіс та багатьох інших міжнародних проектів. Налагоджено контакти з Міжнародною асоціацією університетів, котра функціонує під егідою ЮНЕСКО, а також з Європейською асоціацією університетів, що займається реалізацією положень Болонської декларації, про яку ви згадуєте. Крім того, 18 вересня 2004 року Академія підписала Велику хартію університетів. Це свідчить про те, що наш вуз визнаний світом і є, повірте, одним із кращих навчальних закладів Європи.
Ми цілком забезпечуємо себе сучасними підручниками та посібниками. Наукові праці, монографії наших учених використовують у своїй практичній діяльності багато інших навчальних, наукових закладів, органів державної влади й управління. Наші викладачі, скажу без зайвої скромності, розробляють унікальні програми підготовки і перепідготовки спеціалістів. Виготовляємо вже навіть різноманітну техніку для боротьби із злочинністю. Створено відповідні кафедри, лабораторії, майстерні.
Маємо унікальну бібліотеку. Майже 1,5 мільйона примірників творів друку з різних галузей права, історії, філософії. У нас збережено законодавчі акти ще з найдавніших часів, фактично з доби Ярослава Мудрого, коли тільки з’являлося писане право. Безумовно, дуже широко використовуємо й сучасні інформаційні технології. У перспективі плануємо проектувати і будувати нову сучасну бібліотеку, яка відповідала б останнім світовим досягненням у цій справі.


Студенти юракадемії ніколи і нічого не пишуть на студентських лавах


— До речі, розкрийте таємницю, як вам удається переконувати молодих людей, які приїздять на навчання до Харкова з усіх областей України, не псувати майно, не залишати свої вікопомні написи на партах?
— Ми переконані, і намагаємося свої переконання реалізувати у практичній діяльності, що наша робота пов’язана з відповідальними моментами в житті людини, держави, а тому вважаємо, що її представники також мають бути людьми серйозними і відповідальними. Наші випускники найчастіше приймають рішення, які мають принципово важливе значення, від яких залежить доля людини і держави. Тому дуже важливо, щоб наші вихованці були не лише добре фахово підготовлені, а й щоб вони мали глибоку культуру, багатий внутрішній світ. Щоб вони були моральними, патріотичними людьми, щоб завжди пам’ятали, що найвища цінність суспільства — це людина. Що громадяни держави є першим джерелом влади, і захищали насамперед інтереси людини, але не забуваючи й про інтереси держави. Тому цьому напряму роботи ми надаємо особливого значення. Ця праця, безумовно, не має показового характеру, але пронизує весь навчальний процес, вона є часткою викладання будь якого предмету. Ми створили в наших стінах ту ауру, в якій людина не може не змінюватися на краще, і теж дуже цим пишаємося. До речі, ми деякі корпуси не ремонтували ще з моменту введення їх в експлуатацію, а це вже майже десять років, і вони мають первозданний вигляд.


Законотворча діяльність має грунтуватися на «Малій конституції законотворення»


— Над якими основними проблемами юриспруденції працюють нині науковці ПЮА?
— Академіки, професори, інші науковці Академії дотримуються тієї точки зору, що наше завдання — не тільки підготовка фахівців, а й активна участь у розбудові України як правової держави. У зв’язку з новими завданнями, які випливають із передвиборної програми Президента України В. Ющенка, з програми уряду «Назустріч людям», планів та намірів Верховної Ради, стає очевидним, що попереду величезна законотворча, нормотворча робота, і тут, як ніколи, потрібні досвідчені юристи. Наш колектив уже має значний досвід у підготовці важливих законопроектів починаючи з Конституції, Кримінального кодексу, інших базових кодексів, багатьох законів. Безперечно, ми мусимо зробити все можливе, щоб шлях, яким Україна йде до правової держави, був більш динамічний, щоб якомога менше було допущено помилок. Тому вже тепер розробляємо концепцію, яку запропонуємо Президенту, уряду, Верховній Раді і яка допоможе загалом поліпшити процес законотворення. До цієї справи залучена й Академія правових наук.
Насамперед, як нам здається, потрібно навести порядок у самому законотворенні. Ми досягли високих кількісних показників, пишаємося численністю прийнятих законів, але проблема в їх якості. В якості кожного закону і в якості самого процесу. Бо відсутня системність. Закони і нормативні акти суперечать одне одному, новий закон не узгоджується з тим, що діє. Це зумовлює різні складнощі і створює, відверто кажучи, можливості для різних зловживань. Тому ми обов’язково пропонуватимемо до розгляду проект закону про нормативно-правові акти України, де буде на законодавчому рівні визначено всі механізми підготовки, розгляду, проведення експертиз, узгоджень, доопрацювання різних нормативних актів. Це буде базовий закон, або, як я його називаю, «Мала конституція законотворення».


На першостях України, Європи і світу ми щорічно отримуємо не менш як 100 медалей


— Кажуть, що не скласти екзамен в юракадемії з фізкультури чи недолюблювати мистецтво — це приректи себе на безліч неприємностей?
— Вихованець нашого вузу повинен мати не тільки міцні знання, а й бути особистістю, всебічно розвинутою, фізично здоровою людиною, здатною виконувати нелегку і відповідальну роботу юриста. Тому така дисципліна, як фізичне виховання і спорт, у нас справді вважається пріоритетною, має принципове значення для успішного закінчення навчання в академії. У нас п’ять спортивних клубів, басейн, тренажерні зали, декілька тирів, стадіон, футбольне поле, 14 спортивних секцій, де займаються понад 1500 студентів. На першостях України, Європи і світу ми щорічно отримуємо не менш як 100 медалей. Наші студенти беруть участь в Олімпійських іграх. Валерій Гончаров став олімпійським чемпіоном на олімпіаді 2004 року, а Олександр Моїсеєнко та Павло Єльянов — переможці недавньої Всесвітньої шахової олімпіади. В Академії вже традиційно проходять міжнародні шахові турніри гросмейстерського рівня. У нас у клубі сім міжнародних гросмейстерів з шахів і десять міжнародних майстрів спорту. У нас досить популярний волейбол, маємо декілька команд: в суперлізі, вищій і першій лігах. Ми неодноразові володарі срібних, бронзових медалей національної першості. Двічі за останні роки здобували у цьому виді спортивних змагань кубок України. У нас чудові плавці, які входять до збірних олімпійського, європейського рівня.
Ми ніколи не запрошуємо на свої святкові концерти артистів, як то кажуть, зі сторони — вистачає своїх. І ювілейний концерт підготовлений також силами нашого театру. Мабуть, уперше в історії світової вищої школи ми створили молодіжний професійний театр-студію. У нас чудові хорові, танцювальні колективи, солісти, найкращі духові, симфонічні оркестри. Вибачте, що я кажу про все це так пафосно, але це також наше значне досягнення, наша гордість. Тому ми не могли не побудувати для цієї талановитої, обдарованої молоді студентський палац. Сім поверхів, репетиційні, оркестрові, танцювальні зали, кімнати для солістів, повнометражна сцена, сучасне обладнання, кращий, за твердженням фахівців, звук. Виконавці найвищого рівня в захопленні від можливостей нашої сцени.
Я глибоко переконаний, що цей ювілей не одне покоління українських юристів — від нинішніх студентів до поважних академіків — зустрічатиме стоячи і зі словами «Vіvat Akademіa».

Харків.