Є три джерела несправедливості: насилля, як таке, зловмисна підступність, яка прикривається ім’ям закону, і жорстокість самого закону.


Френсіс БЕКОН.

«Життєвий девіз: «Менше слів — більше справ», — прочитав я в резюме колишнього обласного прокурора Харківщини К. І здригнувся. Хоча скажи цю анекдотичну фразу Жванецький чи Задорнов — зал вибухнув би сміхом.
Гадаєте, прокурор, не подумавши, виставив себе на посміховище? Аж ніяк. За твердженням Святослава Піскуна, за рік в Україні розслідують п’ять тисяч убивств, більш як 12 тисяч кримінальних справ у сфері економіки. Як порушують ці справи — знають підозрювані, підслідні, обвинувачувані, підсудні. Знають їх рідні, близькі, друзі та знайомі.
Чи завжди провина доведена й адекватна покаранню — теж відомо.
Автор у серії публікацій має намір довести, що ніхто не порушує кримінальні справи так, як прокурори. Чи завжди їхні дії логічні, виправдані та законні? Спробуємо розібратися на конкретних прикладах.


І. Кому вигідний занепад «Восхода»?

З усіх гілок влади безперервно лунають солов’їні трелі чиновників, котрі обіцяють і гарантують зелену вулицю виробникам. Їм дружно підспівують правоохоронці: чіпати курочок, які несуть золоті яйця, — ані-ні. Податківці радіють: даєш більше успішних підприємств!
Отже, жодних необґрунтованих перевірок і санкцій? Отже, відсутність «наїздів» за командою «Фас!» на догоду амбіціям начальства чи конкурентів?..


Розслабтеся, добродії!


До благоденства далеко, як скривдженим до Києва. Не дійшла ще до місцевих князьків сувора вказівка Прем’єр-міністра: «Потрібно зняти всі перешкоди для бізнесу, через які йому доводилося заносити валізи хабарів».
Поки що, гадаю, валізи заносять у Кабмін і секретаріат Президента. Валізи з листами і телеграмами.
Є серед них і «блискавка» із Кривого Рогу. «Прошу вжити заходів до прокурора Дзержинського району Аблова Є. В. у зв’язку з перевищенням ним своїх службових повноважень із закриття підприємства «Восход». Прокурор своїми діями втрутився в господарську діяльність ПП і позбавив роботи 650 осіб».
Наша довідка. Підприємство «Восход» функціонує з 1992-го. Основний вид діяльності — розробка шлакових відвалів комбінату «Криворіжсталь» (продукт переробки — скрап — використовують у металургійній переробці й в аглопроцесах). Річна потужність — 1500 тис. куб. м. «Восход» починався із семи чоловік і старого самоскида. Нині на підприємстві працює 705 криворіжців (крім розробки шлаків, вони займаються будівництвом, виробництвом труб, швейною справою); у парку техніки — сотні одиниць потужних екскаваторів, автомобілів, установок і рухомого складу.
— Колись скрап зі шлаків ми добували вручну, нині працюємо за розробленою нами технологією, процес механізовано, — з гордістю розповідає директор «Восхода» Олександр Павлушин.
Пишається винахідник установок, який має відповідні свідоцтва і патенти, по праву. Не один рік створював і впроваджував свої технічні новинки Олександр Григорович. Його ноу-хау запозичили, до речі, незаконно, конкуренти у справі, але до продуктивності «Восхода» їм ще дуже далеко. Що, зрозуміло, викликає аж ніяк не позитивні емоції стосовно процвітаючого лідера...
Засвідчую: праця розробників шлаків важка і запилена. Але порівняно непогано оплачувана: середня зарплата на «Восході» торік становила 1417 гривень.


Навіщо кусати нам груди...


Пам’ятаєте, великий Пушкін писав: «Навіщо кусати нам груди годувальниці нашої; тому що зубки прорізалися?»
Годувальницю щонайменше трьох тисяч криворіжців (за кожним працюючим на розробці — родина) почав покусувати законник у прокурорських погонах.
Привід для цього підкинуло саме життя: на самохідній установці 30 січня цього року стався нещасний випадок —загинув машиніст. За приписом начальника обласного територіального управління Держкомітету з нагляду за охороною праці установку опечатали до усунення порушень. Ним же створено комісію із розслідування нещасного випадку. Свої висновки (хто винен? що робити?) вона мала представити 18 лютого цього року. Не чекаючи її результатів, керівництво підприємства, профком зробили максимум для того, щоб пом’якшити біль втрати родичів загиблого. В моральному і матеріальному значенні.
А тим часом прокуратура району, не чекаючи офіційних висновків комісії, ускладнила життя колективу. В моральному і матеріальному значенні.
Прокурор Євген Аблов у своєму приписі наказав «негайно зупинити експлуатацію всіх комплексів по переробці шлаків...» Тобто 3.02.05 року фактично закрив підприємство.
Павлушин не став чекати 18 лютого: його служби почали активно усувати недоліки, переважно пов’язані з підготовкою документації. А сам директор удався до епістолярного жанру, що не лише відволікало, а і пригнічувало.
— Я все життя писав технічні обґрунтування, прохання прискорити... дозволити... видати відповідні документи на нові механізми та обладнання, а тут...
А тут довелося писати скарги. Генеральному прокурору, народному депутату, Прем’єр-міністру, Президенту... На жаль, у нас неблагополучно всюди: на шахтах, дорогах, в жеках та інститутах. Гинуть люди не тільки за метал. Але ж не закриваються цілі підприємства через смертельні випадки на окремих дільницях.
Наша довідка. Підприємство «Восход» в особі керівника нагороджували Державна податкова адміністрація Дніпропетровської області за високий рівень податкової культури і сумлінне виконання протягом 2001 — 2004 років податкових зобов’язань; Криворізький міський центр зайнятості за внесок у розвиток соціального партнерства на ринку праці та працевлаштування непрацюючого населення; воно перемагало у міських конкурсах у номінаціях «Керівник року в сфері виробництва» 2003 року, «Якість продукції» в 2004-му.
«Восход» у 1997-му сплатив 548,8 тис. грн. податку на прибуток, у 2004 році — 10624 тис. грн. До Пенсійного фонду відповідно — 268,5 тис. грн. і 3540 тис. грн. У зазначені роки сплачено 16,8 тис. грн. і 1411,7 тис. грн. прибуткового податку. А ще є фонди зайнятості, соцстраху, інвалідів.
Щодня через простій розробники шлаків не одержували близько 40 гривень зарплати кожен і не сплачували до бюджету і фондів майже 23 тисячі гривень податків.
Про це, а також про неправомірні, на погляд адвоката, дії прокурора і писав Олександр Павлушин.
— До долі підприємства і колективу всі залишилися байдужі, — зазначає голова профкому «Восхода» Валентина Кутова.
По-моєму, цей факт зайвий раз переконує, що розраховувати на чиюсь допомогу не варто. Не ті часи. Найкращий спосіб захисту своїх інтересів — суд. Пан із Києва може посварити пальчиком знахабнілого чиновника. Поставити його на місце — справа суду. Об’єктивного і справедливого.
До нього і звернувся директор «Восхода» зі скаргою на неправомірні дії посадової особи.
До рішення суду я зустрівся з Євгеном Абловим. Питання для нього спеціально не готував — повторив відомі вже йому. Прокурор усе показував і показував закони, листи, положення, що свідчать про порушення законодавства про охорону праці.
— Але навіть їх наявність не надає права прокурору негайно зупиняти все виробництво.
Євген Валерійович вкотре запрошує помічника з документами.
— У будь-якому разі Закон України «Про прокуратуру» не наділяє прокурора правом вимагати негайної зупинки підприємства, крім того, не передбачає підміни функцій органу відомчого контролю і управління, у цьому випадку управління з нагляду за охороною праці. До того ж не дозволяє втручатися в господарську діяльність «Восхода».
— Приймаючи рішення, я користувався законами винятково в інтересах людей, прагнучи запобігти новим трагічним випадкам, — пояснив нарешті свою позицію Евген Аблов.
«Користуйтеся, але не зловживайте — таке правило мудрих», — сказав би на це Вольтер. А я вірю в щирість прокурора. Він припустив, що рішення суду буде на користь колективу підприємства «Восход», завірив, що не оскаржуватиме його. «В інтересах колективу».
І, справді, суд визнав дії райпрокурора незаконними (рішення на момент підготовки матеріалу не набрало чинності). Але підприємство відновило свою роботу ще в день моєї зустрічі з правоохоронцем: Євген Валерійович відкликав свій припис «у частині негайної зупинки експлуатації всіх комплексів по переробці шлаків...».


Що буде, якщо...


«Восход» все-таки зіштовхнуть з колії. Побоювання ці небезпідставні, стверджують на підприємстві. У таких випадках діють, застосовуючи кілька методів. По-перше, тримають керівництво в напруженні порушеною кримінальною справою. По-друге, на підприємство може наскочити дюжина контролюючих організацій, що ніколи не сприяло ефективній роботі.
По-третє, імовірно, що зацікавлені люди намагатимуться налаштувати проти «Восхода» міське начальство і замовника робіт на переробку відвальних шлаків.
По-четверте...
Утім, не будемо про погане. Тому що такий розвиток подій невигідний всім. Про те, що родини позбавляються зарплати годувальників, а бюджет солідних грошових надходжень — ми казали. Чому замовнику («Криворіжсталі») нерозумно втрачати надійного партнера?
Цей економічний монстр щомісяця «з’їдає» більш як 30 тисяч тонн скрапу. Від «Восхода» на комбінат надходить близько 27 тисяч, інше — від інших семи розробників. Якщо підприємство Павлушина, припустімо, припинить добувати скрап, металурги змушені будуть більше завозити металобрухту. А він на сьогодні майже вчетверо дорожчий за скрап...
Як не крути, але занепаду «Восхода» може домагатися лише людина, яка за безцінні послуги звикла платити чорною невдячністю...

Дніпропетровська область.