Є пропозиція виставити на продаж 30 видавництв, підприємств поліграфії та книгорозповсюдження. І це при тому, що чимало їх значиться у переліку об’єктів права державної власності, які не підлягають приватизації.
Ініціює такі дії керівництво державної акціонерної компанії (ДАК) «Укрвидавполіграфія», засновником котрої є Кабінет Міністрів.
Керівники ДВАТ «Укркнига», ВАТ «Видавництво «Київська правда»», ДВАТ «Укрполіграфпостач» та інших підприємств ДАКу стривожені такими обставинами і поширили звернення, в якому, зокрема, зазначено: мотивом для цього була нібито «втрата поліграфічними та іншими підприємствами ДАКу загальнодержавного значення для становлення й розвитку інформаційного простору держави та його захисту». Така оцінка правління ДАК і недемократичне рішення щодо подальшої долі поліграфічних та інших підприємств ДАКу спричинили різку реакцію в їх колективах.
Особливо у зверненні наголошується на тому, що все відбувається в умовах, коли діяльність акціонерної компанії «Укрвидавполіграфія» здійснюється за відсутності необхідної нормативно-правової бази. Зволікається прийняття закону про акціонерні товариства, чинне законодавство досі не відає про таку організаційно-правову структуру, як державна акціонерна компанія.
У результаті маємо недосконалі статути, численні порушення прав трудових колективів, правлінь акціонерних товариств тощо.
Перші кроки, здійснені на шляху майбутньої приватизації новопризначеними керівниками акціонерних товариств, свідчать про те, що їх наміри далекі від інтересів держави, інформаційної галузі і трудових колективів.
Яскраво це видно на прикладі ВАТ «Харківська книжкова фабрика імені М. Фрунзе» — базового підприємства з випуску шкільних підручників, майно якого продано в приватну власність всупереч закону, а колектив фактично опинився на вулиці.
Трохи раніше така само доля спіткала Київську книжкову фабрику. Як відомо, в результаті непродуманих рішень і поспішно проведеної приватизації Україна втратила практично всю мережу оптової і роздрібної книжкової торгівлі, що призвело до суцільної експансії в Україні зарубіжної книжки.
Автори звернення констатують: «У цих складних умовах, коли ведеться жорстка і жорстока боротьба за переділ власності не на користь держави і трудових колективів, важкою працею яких ця власність надбана, коли вирішується доля не лише тридцяти колективів наукових установ, газетних і книжкових видавництв, підприємств поліграфії і книгорозповсюдження, а й, по суті, доля вітчизняного видавничо-поліграфічного комплексу, безпека національного інформаційного простору, ми пов’язуємо свої надії лише з Верховною Радою. Бо сьогодні лише вона може зупинити процес руйнації важливої стратегічної галузі, що вже давно триває», і звертаються з проханням:
1) прийняти такі законодавчі акти, які не допустили б масового вилучення акціонерних товариств ДАК «Укрвидавполіграфія» з переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, та виставлення їх на продаж;
2) накласти вето на продаж підприємств книгорозповсюдження і матеріально-технічного забезпечення, які включені до списку № 2;
3) дати відповідну правову оцінку діям посадових осіб ДАК «Укрвидавполіграфія» під час проведення загальних зборів акціонерів, масового звільнення керівників товариств, введення нових статусів, що ще більше ущемляють права трудових колективів та їх правлінь;
4) вирішити питання про підпорядкування підприємства видавничо-поліграфічної галузі Держкомтелерадіо України, ліквідувавши при цьому Державну акціонерну компанію «Укрвидавполіграфія» як таку, що не виправдала покладених на неї державою завдань.
Факт і коментар
Події навколо ДАК «Укрполіграфія» коментує президент міжнародної фірми «Ваше право» Володимир Самсонов.
У правовому вимірі ситуація, яка нині склалась у державній сфері видавничо-поліграфічної галузі України, є цілком очікуваним результатом формування таких правовідносин, реалізація і спрямування яких стали залежати від дій окремих осіб.
У Законі України «Про видавничу справу» не визначено, що вже з моменту корпоратизації об’єктів державної власності у ВАТи впроваджуються випуск, реєстрація і право управління акціями.
Постановами Кабінету Міністрів України від 31.10.1998 р. № 1720 «Про утворення Державної акціонерної компанії «Українське видавничо-поліграфічне об’єднання» та від 26.11.1998 р. № 1870 «Про забезпечення діяльності Державної акціонерної компанії «Українське видавничо-поліграфічне об’єднання», виданими на виконання Указу Президента України «Про вдосконалення державного управління інформаційною сферою» від 16.09.1998 р. № 1033/98, Державна акціонерна компанія «Укрвидавполіграфія» сформувалася шляхом передачі до її статутного фонду всіх 100 відсотків акцій ВАТів, створених у 2001 році.
Виникла правова несумісність суті відкритого акціонерного товариства та закріпленого права одноосібного розпорядження 100-відсотковим пакетом акцій єдиним суб’єктом.
При цьому засновником новостворених 30 державних ВАТів з числа поліграфічних підприємств і видавництв, науково-виробничого центру та науково-дослідних інститутів, організацій книгорозповсюдження і підприємств матеріально-технічного забезпечення залишився Держкомтелерадіо України — центральний орган виконавчої влади з питань інформаційної політики, а єдиним акціонером усіх без винятку створених шляхом корпоратизації ВАТів галузі стала ДАК «Укрвидавполіграфія».
Ця правова колізія була малопомітною, коли в керівництві ДАК «Укрвидавполіграфія» були вихідці з Держкомтелерадіо України.
З приходом до влади в ДАК «Укрвидавполіграфія» фахівців неполіграфічної галузі за підтримки керівників Кабінету Міністрів цей законодавчо закріплений розрив між поняттями «засновник»—«власник» спрацював на повну силу.
У сформованих керівництвом ДАК «Укрвидавполіграфія» та наданих на підпис головам правлінь ВАТів нових статутах не враховані вимоги законів України «Про господарські товариства» та «Про видавничу справу», спільного наказу ФДМ України, Мінекономіки та з питань євроінтеграції України № 2007 /363 від 28.09.2004 р. «Про затвердження типового статуту ВАТ, створеного шляхом корпоратизації державного підприємства, яке не підлягає приватизації».
У цих статутах необґрунтовано обмежені права трудових колективів на право володіння визначеною часткою акцій. Зокрема, стосовно зміни керівного складу ВАТів, що здійснюється лише однією особою, а саме — одним із членів керівництва ДАК «Укрвидавполіграфія».
Фактично примусове відсторонення голів правлінь ВАТів здійснюється з грубими порушеннями трудового законодавства України, спрямоване на зміну форми власності підпорядкованих ДАКу підприємств.
Самопризначення на місце усунених голів правлінь ВАТ «Видавництво «Закарпаття», «Вільна Україна», «Видавничо-поліграфічного комбінату «Збруч», «Харківської книжкової фабрики імені М. Фрунзе» та інших, за відсутності відповідних рішень правління та спостережної ради ДАК «Укрвидавполіграфія», на підставі самостійно оформлених самозваними головами правлінь наказів, не передбачено жодними нормами і є, на мою думку, правовим вандалізмом, потребує негайного виправлення й покарання осіб, винних у скоєному.
