Київський апеляційний суд визнав неправомірність додаткової емісії акцій на черкаському ВАТ «Азот».
Пристрасті довкола додаткової емісії акцій на ВАТ «Азот» кипіли в судах різних інстанцій упродовж другого півріччя 2004 року. Нинішнє рішення Київського апеляційного господарського суду може стати крапкою у конфлікті, що розпочався зі спроби однієї групи акціонерів провести додаткову емісію з порушенням закону. Така емісія розмила б пакети дрібних акціонерів.
Коротко про суть конфлікту.
Затвердження рішення про збільшення статутного фонду черкаського «Азоту» відбулося 9 липня. Менеджери підприємства вказували, що до такого кроку їх підштовхнуло важке фінансове становище підприємства. Справді, політика акціонерів заводу призвела до того, що у 2003 році прибуток ВАТ «Азот» зменшився майже у 10 разів.
Керівництво підприємства спиралося на те, що у 2002—2003 роках черкаський завод працював збитково через обвал цін на ринку селітри з боку росіян, а також незавантажені потужності. Це при тому, що підприємство працює на надзвичайно прибутковому ринку добрив. Тим часом рішенням про збільшення статутного фонду підприємства розмивало частки деяких акціонерів, які могли б розкрити реальні причини фінансових негараздів заводу. Схоже, що на додаткову емісію в них була й інша причина — взяти управління підприємством цілком під свій контроль.
Отже, група акціонерів «Азоту», який є найбільшим в Україні виробником аміачної селітри та четвертим за величиною (після «Стиролу», Одеського припортового заводу та сіверськодонецького «Азоту») виробником аміаку, 23 квітня цього року прийняла рішення про збільшення статутного фонду підприємства, ніби з метою модернізації виробничих фондів. Однак міноритарні акціонери виступили проти додаткової емісії, яка зачіпала їхні права. На той час міноритарії, а їх майже 35 тисяч, консолідували 29 відсотків акцій (більше, ніж блокуючий пакет). Але внаслідок емісії їх частка могла б зменшитися до 19 відсотків.
Затвердити результати додаткової емісії вирішують спочатку 9 липня, згодом 20 і 30 липня. Такі рішення є доволі дивними, адже на організацію кожних акціонерних зборів витрачаються десятки тисяч гривень, а підприємство ніби гостро потребує зовнішніх коштів. Насправді акціонери, які ініціювали додаткову емісію, у такий спосіб «перестраховувалися» і намагалися заплутати міноритарних акціонерів і якимось чином протягнути на зборах рішення про додаткову емісію.
І таки протягнули — щоправда, порушивши закони. 9 липня акціонери, які нині керують підприємством, просто не пустили на збори представників усіх дрібних акціонерів — фінансову компанію «Кліринговий дім», компанію Perlman Enterprіses та ІНГ Банк Україна. За відсутності цих компаній і було прийнято рішення про додаткову емісію акцій черкаського «Азоту».
Є ще одна деталь. Скарги міноритарників на дії мандатної комісії ВАТ «Азот» розглядала контрольна група Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР). Але до оприлюднення на зборах протоколу проведення контролю за реєстрацією учасників зборів справа не дійшла — голову контрольної групи ДКЦПФР Ірину Лоюк не допустили до місця реєстрації.
У зв’язку з такими неправомірними діями ФК «Кліринговий дім» вирішив опротестувати рішення про збільшення статутного фонду «Азоту» в судових інстанціях, адже ця компанія, як і кожен акціонер, наділена відповідними правами.
Власне, нічого дивного в тому немає, що Київський апеляційний господарський суд підтвердив той факт, що акціонерні збори, на яких затверджувалися результати додаткової емісії «Азоту», пройшли з кричущими порушеннями Закону України «Про господарські товариства» і конституційних прав законних власників. Своїм вердиктом суд вказав нинішньому керівництву «Азоту», що всі рішення слід приймати не з огляду на власні інтереси, а спираючись на Закон.
