Не за страх, а за совІсть

Слова «Эх, прокачу!» старанно вивів на своєму автомобілі відомий усім Адам Козлевич. Однак якби він жив сьогодні, то точно написав би — «відповідальність застраховано».

Минулого тижня (7 вересня) наша газета оприлюднила текст Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який почне діяти з 1 січня 2005 року. І хоча до нового року ще чимало часу і власне обов’язковість страхування не є новиною, оскільки чинна й сьогодні, закон виявився ажіотажним, а Моторне (транспортне) страхове бюро (МТСБУ) та Ліга страхових організацій України навіть організували його презентацію.

Отож, щоб після Нового року можна було спокійно проїхатися, власники автомашин повинні укласти договір обов’язкового страхування їх цивільної відповідальності. Крім того, що його необхідно укласти (всі розуміють, що за гроші), його включено до переліку документів, що їх водій мусить мати при собі. І коли договору немає, готуйтеся до штрафу. Якщо говорити про сам закон, то найголовнішим є той факт, що тепер усі без винятку потерпілі у дорожньо-транспортній пригоді (ДТП) отримають страхове відшкодування чи то від страхової компанії, чи то від МТСБУ за рахунок фонду захисту потерпілих.

Друге важливе питання — це обов’язкові ліміти відповідальності страховика (тобто грошова сума, в межах якої страховик зобов’язаний провести виплату страхового відшкодування). Обов’язковий ліміт відповідальності страховика по майновій шкоді залишено на рівні 25 500 грн., але він може бути збільшений п’ятикратно. Якщо, наприклад, потерпілих буде п’ять, то ліміт з одного страхового випадку, пов’язаного зі шкодою, заподіяною майну, становитиме 127 500 грн. Це — максимальна величина. Якщо учасників буде більше п’яти, то розмір відшкодування кожному зменшується пропорційно кількості учасників ДТП.

Водночас істотно збільшено обов’язковий ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров’ю потерпілих у результаті ДТП. Якщо раніше він становив 8500 грн., то тепер його збільшено до 51000 грн. по одному потерпілому і він не лімітований за кількістю жертв. Тобто фактичний ліміт відповідальності не обмежений, і якщо буде, наприклад, шість потерпілих осіб і відповідальність складеться максимальна (51 000 грн). на кожного, то збитки лише по життю і здоров’ю будуть оцінені в 306 000 грн. А якщо потерпілих буде більше, то гіпотетично можна говорити про мільйонні виплати по одному виданому полісу.

Далі у законі з’являється цікаве словосполучення «бонус-малус». Це своєрідний стимул для дисциплінованих водіїв. Під час укладання договору страхування цивільної відповідальності вперше за основу братиметься базовий тариф (на сьогодні це 100 грн., але, за підрахунками страховиків, ця сума має бути більшою, і зараз це питання опрацьовується). Потім, якщо ви зразковий водій і не потрапляєте в аварії, тариф зменшується, а якщо з вами весь час трапляються пригоди, то збільшується. Однак бонус-малус не лише встановлюється  за безаварійну їзду, а й залежить від інших чинників: тип транспортного засобу (легковий, вантажний, мотоцикл, автобус), територія (оскільки у Києві ризик потрапити у ДТП набагато більший, ніж у віддаленому райцентрі), сфера використання автомобіля (тобто власник — фізична чи юридична особа), водійський стаж, кількість визначених у договорі страхування осіб і наявність чи відсутність у страхувальника доведених у судовому порядку спроб вчинити страхове шахрайство або чи були підстави пред’явлення регресних позовів. Однак у підсумку коефіцієнт у системі бонусів не може бути нижчим за 0,5 (після кількох років страхування від базового тарифу) і не може перевищувати трикратний показник, навіть якщо за всіма показниками може сягнути показника «чотири».

Для зручності власників транспортних засобів для страхування їхньої цивільної відповідальності пропонується на вибір три види договорів:

1) Поліс виписують на певний транспортний засіб, і відповідальність усіх, хто керує ним (прямий власник, за дорученням чи за дорожніми листами), є застрахованою на випадок ДТП, в які вони портаплять на цьому транспортному засобі.

2) Якщо одна людина володіє кількома автомобілями, то їй достатньо оформити поліс на себе і вона може спокійно керувати будь-яким автомобілем, який належать їй на праві власності або на якому вона їздить за дорученням.

3) Один поліс виписують на один транспортний засіб і в нього вписують кілька фізичних осіб, які мають право керувати цим транспортним засобом.

Дія полісів поширюється лише на територію України. І ще два важливі моменти закону. Якщо ви вирішите продати автомобіль, то зможете повернути страховий платіж, зменшений пропорційно строку, протягом якого ви його експлуатували. Також передбачено можливість придбати поліс на короткий строк — 15 днів, місяць тощо.

Усе було б чудово, якби не виявилося: для того, щоб «прокат» закону виявився вдалим, потрібно ще добре попрацювати. Оскільки закон складний для розуміння навіть страховиків, є статті, які потребують роз’яснення. Отже, необхідно прийняти цілу низку дуже важливих підзаконних актів, без яких спеціалісти вважають неможливим введення закону. Найперше — рівень тарифів. Необхідно, щоб він забезпечував розумну мінімальну рентабельність ринку, але водночас був посильним для споживачів послуг. По-друге, необхідно визначити коло страхових компаній, які справді готові як організаційно, так і фінансово до цього виду страхування. Для цього найближчим часом буде розроблено нові правила страхування. І по-третє, залишається невирішеним питання, що робити після 1 січня з договорами страхування цивільної відповідальності, термін дії яких не закінчиться 31 грудня цього року. На жаль, закон не дає відповіді на це питання. У Моторному (транспортному) бюро старанно працюють робочі групи для вдосконалення процесу введення та роботи закону. А його президент Володимир Романишин запевнив, що МТСБУ готове з 1 січня приступити до виконання положень закону.

Їздити чи не їздити, страхуватися чи не страхуватися — вирішувати вам. А до 1 січня залишилося менш як чотири місяці.