У  вівторок, 31 серпня, в бельгійській столиці відбудуться слухання у справі про арешт українського літака Ан-124-100 «Руслан» АНТК імені Антонова. Як повідомляв «ГУ», його затримано 18 серпня у брюссельському військовому аеропорту Мельсброєк, звідки він мав летіти в Кабул у рамках виконання контракту з НАТО.  Підставою для арешту стало визнане Бельгією рішення арбітражного суду Стокгольма (Швеція) про задоволення позову кіпрської компанії TMR Energy Lіmіted до Фонду держмайна України в розмірі 42,3 млн. доларів. Це вже другий літак АНТК імені Антонова, котрий спіткала така доля. У червні 2003 року за борги ФДМ «розплатився» ще один «Руслан», арештований у Канаді. Про те, чому «крайніми» в остаточному підсумку виявилися українські авіаперевізники і чи адекватні дії української влади в цій ситуації, ми вирішили поцікавитися в незалежних експертів і представників відомств, так чи інакше причетних до справи.
Найоригінальніший коментар дали у прес-службі нашого Мін’юсту. Заявивши, що поспішні заяви лише шкодять справі, кореспондента «ГУ» попросили почекати... «до того моменту, поки не буде остаточно ясно, на який бік схиляться шальки ваг». Коли схиляться ці «ваги» і де вони є, не пояснювали, але вже точно йдеться не про українську Феміду.
За словами Романа Марченка, адвоката фірми «Ільяшев та партнери», що представляє інтереси АНТК, брюссельський інцидент є наслідком позиції Фонду держмайна України, котрий не робить усіх можливих кроків для звільнення держави Україна від боргу в 42 млн. доларів. «Йдеться про те що фонд так і не використав можливість оскарження в апеляційному суді міста Києва рішення стокгольмського арбітражу, на підставі якого відбуваються такі арешти і взагалі існує борг. Відповідно до Нью-Йоркської конвенції 1958 року це рішення може бути скасовано або судом країни, де воно приймалося, тобто в Швеції (слід сказати, така апеляція була фондом заявлена і благополучно програна), або в країні, чиє право застосовувалося. Під час винесення рішення у Стокгольмі застосовувалося українське законодавство, і відповідно апеляційний суд міста Києва має право розглянути це питання. А підстави для скасування цього рішення є. Тим паче що рішення арбітражу приймали у Стокгольмі троє суддів, жоден з яких не був фахівцем з українського права. Фонд держмайна протягом року саботує цю роботу і не подає відповідної заяви до апеляційного суду, хоча наша фірма підготувала всю необхідну юридичну документацію».
Що стосується затримки літаків АНТК імені Антонова в Канаді, а потім і в Брюсселі, «Ільяшев та партнери» вважають ці дії незаконними. Тому що АНТК імені Антонова не повинно відповідати за борги Фонду державного майна України. У фонду як в окремої юридичної особи є свій баланс, на цьому балансі є майно, і саме це майно може бути стягнене за його боргами. Згідно з Господарським кодексом України, що набрав чинності з 1 січня цього року, АНТК є державним комерційним підприємством і не несе відповідальності ні за боргами держави, ні за зобов’язаннями держустанов.
Пояснити, чому крайніми в ситуації виявилися українські авіаперевізники, важко. «Мені складно судити, чи присутній в тому, що відбувається, лихий намір, чи то просто юристи компанії TMR Energy просто намагаються якимсь чином виконати прийняте на їхню користь рішення суду, — каже Роман Марченко. — Можливо, сюди тепер домішується і чиєсь бажання зірвати контракт українського авіаперевізника з НАТО. З огляду на те, що на сьогодні в Україні не визнано рішення Стокгольмського арбітражу, хоча визнано в інших країнах — зокрема в Бельгії, Канаді, США, Франції, Ізраїлі, — виконати це рішення на території України неможливо. Саме тому TMR Energy полює за тим майном, яке можна «схопити» за кордоном. Мова не лише про літаки, а й про майно українських посольств і консульств». (Як відомо, у цій же справі не так давно в Ізраїлі було заблоковано рахунки нашого диппредставництва. Добре, що ненадовго. — «ГУ»).
У ФДМ брюссельський арешт, зважаючи на все, сенсації не зробив. Директор юридичного департаменту Фонду держмайна Андрій Підгайний в інтерв’ю «ГУ» сказав, що «нічого нового до позиції фонду, викладеної з цього питання раніше (в контексті канадського інциденту)», додати не може. Ідею з подачею апеляції до київського суду тут як і раніше вважають «безперспективною і неможливою». Як повідомив Андрій Підгайний, фонд найняв брюссельського адвоката, який у вівторок буде присутній на слуханнях у суді.
В українському МЗС сподіваються на підтримку НАТО у вирішенні цієї справи, хоча відзначають, що про жоден тиск на суд і мови бути не може. Воно й зрозуміло: адже суд усе-таки брюссельський... Як завірив кореспондента «ГУ» начальник прес-служби МЗС Маркіян Лубківський, для позитивного рішення справи його відомство має намір використати «весь спектр дипломатичних засобів». До речі, за наявною в МЗС інформацією НАТО також «зацікавлено в якнайшвидшому вирішенні цієї справи», що має, очевидно, вселяти надію.
На думку директора військових програм Центру Разумкова Леоніда Полякова, «однозначні висновки у цій справі повинен зробити український уряд, котрий з незрозумілих причин зайняв пасивну позицію. Чомусь ті кола та інстанції, що мали безпосередній стосунок до цього сумнозвісного контракту з кіпрською компанією, у тому числі і Фонд держмайна, ніякої видимої активності не виявляють. Повідомляється лише про зусилля АНТК і МЗС... Я думаю, що все можна було б вирішити ще в першому, «канадському», випадку, але тоді навіть усередині країни не могли розібратися в цій справі.
Чому затримують саме літаки АНТК? У першому випадку звучали заяви про те, що «Руслани» — це товар підвищеного попиту. Другий «Руслан» затримано під час виконання контракту з НАТО, та ще й у Бельгії — у країні, що має спеціальні зобов’язання перед НАТО і де розміщена штаб-квартира альянсу. Це говорить про те, що тут не все так просто і, мабуть, тут задіяні якісь дуже могутні механізми конкурентної боротьби — і політичної, і економічної. Це можуть бути або противники співробітництва між Україною і НАТО, або противники підписання довгострокового контракту між Україною і НАТО з авіаційних перевезень. В економічному плані це вигідно тим країнам, котрі конкурують з Україною на ринку великогабаритних і великотоннажних перевезень. Я не виключаю, що здійснюється потужний тиск, у тому числі й усередині нашої країни, з метою загнати цю справу у глухий кут, з якого Україні буде важко вибратися».
Перший заступник генерального конструктора АНТК імені Антонова Дмитро Ківа каже, що йому складно судити про те, чи адекватні були в цій ситуації дії української влади. «Нині нам допомагають і МЗС, і посольство України, і Міністерство юстиції. Але Фонд держмайна має розв’язати цю проблему в корені, або її за фонд має вирішити хтось інший. Якщо сьогодні за борги ФДМ арештовують літаки, котрі виконують рейси в рамках контрактів з НАТО, завтра за борги ФДМ почнуть арештовувати майно українських миротворців...
— Арештований «Руслан» — це насамперед удар по антитерористичній коаліції, — впевнений Дмитро Ківа. — Комусь вигідно, щоб наші літаки простоювали. Нині ми беремо участь у тендері на довгостроковий контракт із НАТО, і цей інцидент, на жаль, зменшує наші шанси...
В АНТК відзначають, що для TMR Energy комерційна цінність затриманих літаків дуже сумнівна. Тому що продати їх, не маючи технічної документації, неможливо. Хіба що переплавити на металобрухт. «Уся технічна документація перебуває в нас. Без неї літаки неможливо ні обслуговувати, ні експлуатувати», — пояснює Дмитро Ківа.
В АНТК сподіваються, що незабаром брюссельський суд вирішить справу на їх користь. Тому екіпаж затриманого літака поки що вирішили не відкликати в Київ. Є надія, що він повернеться на власних «крилах».