У приймальні ЖЕК-1014 плакала жінка. Чоловік як міг заспокоював її й водночас дедалі більше заводився.
— Я їм звільню квартиру... Я їм вивезу речі... Я їм...
Працівники контори співчували подружжю, особливо, як з’ясувалося, своїй колезі, двірнику ЖЕК. Це її попередили про завтрашнє виселення з двокімнатної квартири по вулиці Житкова в підвальне приміщення.
А тим часом начальник житлово-експлуатаційної контори Надія Діденко холоднокровно вела прийом громадян.
— А чого їй нервуватися? Вона своє зробила, — кричав Віктор Киричок.
Чули б керівники Шевченківського району столиці, що споживачі комунальних послуг думають про владу взагалі і про жеківців зокрема.
Поки я чекав благословенного «Заходьте!», час прийому збіг. Господарка кабінету Надія Діденко з милою посмішкою повідомила: «Я взагалі з журналістами не спілкуюся. Так і напишіть. Моє начальство відповість вам на всі запитання».
До начальства далеко, тому я попросив Станіславу Киричок підняти завісу таємничого виселення.
— Працюю в ЖЕК десять років, за цей час один раз запропонували службове житло в комуналці і незабаром забрали його. У січні 2004-го начальник Діденко заселила мене у двокімнатну квартиру, де ми зробили ремонт. З видачею ордера затягувала, хоча двічі райжитлоуправління жадало від неї офіційного оформлення заселення.
А сьогодні начальник прийшла з невідомим до квартири і наказала звільнити її.
Про такий оригінальний розподіл квартир у Шевченківському районі я й не знав би, якби не прийшов у ЖЕК за скаргою Марії Рюмкіної, про яку й хотів поговорити з начальницею.
Марія Федорівна купила квартиру з добудованою верандою. Сусід не один рік пише листи в усі інстанції з вимогою знести будівлю, що нібито заважає йому їсти, пити, спати і взагалі жити. До речі, частину її колишній хазяїн спорудив на законних підставах. Рюмкіна просить жеківців узаконити другу частину, а там махають розпорядженням глави райдержадміністрації, яким наказано демонтувати веранду на догоду скаржнику і відповідно до закону.
Звичайно, знести напівлегальне приміщення простіше, ніж узаконити його (до речі, інші сусіди Рюмкіної зробили це без проблем).
Іти на повідку в когось простіше, ніж забезпечити житлом, як того вимагає той-таки закон, свого працівника. І взагалі, руйнувати, не діяти легше, ніж творити, сприяти поліпшенню життя людей довіреної ЖЕК території.
Знести, виселити — це ж не відремонтувати під’їзд або дах, не подати воду, не усунути протікання...
Київ.
