Як я й очікував, 25 червня глядачів Національного палацу «Україна» зустрічав оркестр. Духовий, штабу Військово-морських сил Збройних сил України. Він зібрав на площі перед палацом не тільки глядачів, а й чималий гурт перехожих, котрі не могли пройти мимо, не зупинившись. Щоб побачити справжніх моряків, підбадьоритись їхньою музикою, відчути подих морської стихії...
А у вестибюлі палацу глядачів особисто зустрічав начальник Севастопольського міського управління культури Олександр Рудометов: кого привітним кивком, кого добрим жестом руки, кого доброзичливою усмішкою. Одним відповідав на запитання, другим щось роз’яснював, третім вручав програму творчого звіту майстрів мистецтв і художніх колективів свого міста. Після закличних звуків оркестру, цього привітання хотілося йти до зали. Але що там буде? Гримітимуть військові оркестри, здригатиметься сцена від «Яблучка» та інших матроських танців?
І справді, початок концерту-звіту був такий. Відкрив його уже згадуваний — мобільний і оперативний —оркестр штабу ВМС України. Звучали запальні й милозвучні мелодії. Потім у виконанні не тільки цього оркестру, а й добре відомих ансамблів пісні та танцю Військового-морських сил України і Чорноморського флоту Російської Федерації в танцювальному супроводі балетної групи державного ансамблю «Чорне море» та майже ще незнаного Театру танцю на головній сцені країни хвилював глядачів відомий «Севастопольський вальс». Ці твори були не лише концертним прологом, а й передмовою до привітання Президента України, яке цього разу зачитав заступник Міністра культури і мистецтв України Олександр Музиченко, і вступного слова заступника міського голови Севастопля Ірини Цокур, яка повідомила: у місті зберігається національна злагода між 27 національно-культурними товариствами, а в роки руйнації не втратили жодного творчого колективу, створили кілька нових, зокрема, Театр танцю.
Те, що Театр танцю не лише новий, а й самобутній колектив, він не раз довів це під час звіту. А ось збереження і примноження національних культур у місті учасники звіту підтвердили красивою, динамічною фольклорною мозаїкою, яку виконали художні колективи багатьох національностей.
Що у місті-герої Севастополі не тільки нині мирно живуть моряки двох країн, люди багатьох національностей, а й пам’ятають війну, організатори звіту засвідчили зворушливою вокально-музичною композицією, яку присвятили 60-річчю визволення України та Севастополя.
Від страшних буремних років Великої Вітчизняної до мирного, сучасного життя міста у складі України глядачів повернув запальний «Гопак», виконаний народним ансамблем танцю «Радість» Будинку культури Балаклавського рудоуправління ім. М. Горького. Оце мирне співіснування і повагу до культур обох сусідніх країн довів також театр пісні «Подворье» Чорноморського флоту Російської Федерації. Українську народну пісню «Несе Галя воду» виконав так само майстерно й емоційно, як і російську «Ой при лужку, при лужку...»
До речі, на концерті звучали й інші українські пісні — «Ой, Дніпро, Дніпро...», «Ой ти, дівчино...», «Служимо Україні». Вони рівномірно чергувалися з російськими і переконливо доводили сучасний статус цього міста.
Учасники творчого звіту показали також: у Севастополі вміють виконувати класичні твори, що і довели лауреат Міжнародного музичного конкурсу Світлана Рубіна, хори ансамблів пісні та танцю ВМС Збройних сил України та ЧФ Російської Федерації. Є там і свої достойні співаки-солісти, як приміром, заслужені артисти АР Крим Едуард Зайцев, Олег Желибін, Анатолій Рибкін, заслужені артисти України Олександр Мірошниченко, Сергій Кріковцов та інші. Концерт засвідчив також: тут плекають зміну. А в цьому переконала глядачів юна зірочка Оля Калабиніна. Їй всього тринадцять років, а вона вже лауреат міжнародних конкурсів та Всеукраїнського фестивалю «Нові імена юних зірок України». Її гра на фортепіано викликала зливу оплесків, аплодували також юному Микиті Бондіну.
Звичайно, звучав на головній сцені країни російський «Родной Севастополь», все ж здригалася сцена від неодмінного «Яблучка», у виконанні якого поряд з дорослими майстрами танцю взяли участь багато юних моряків і морячок.
Завершився цей динамічний, красивий і політично правильно витриманий концерт-звіт «Севастопольським вальсом». Але не тільки піснею, а й вокально-хореографічною композицією, котру виконали всі його учасники.
Концерт, підготовлений головним режисером-постановником Ігорем Зеніним, авторами сценарію Олександром Рудометовим та Тетяною Зеніною, головним балетмейстером Вадимом Єлізаровим та іншими членами творчої групи, який добре провели ведучі Світлана Дорохіна та Іван Левченко, вдався і сподобався глядачам.
І напрошується ще таке. Хто і коли з присутніх у столичному палаці «Україна» побачив би усю творчу гаму Севастополя? Якби не цей концерт, не ці звіти, котрі, попри всі складнощі й проблеми, організовує і проводить творчий колектив державного підприємства Мінкультури України «Україна мистецька», яке очолює Василь Стасюк, художній керівник — Василь Вовкун.
Київ.
