Нова норма: Верховна Рада ухвалила новий Цивільний процесуальний кодекс України (далі — ЦПК).
Це ознаЧаЄ, що в нашій країні по-новому визначено порядок розгляду і вирішення цивільних справ, зокрема, іншого змісту набули багато базових (загальних) положень цивільного процесу.
ЦПК досить чітко визначив правила застосування законодавства під час вирішення цивільних справ. Встановлено, що цивільне судочинство має здійснюватися відповідно до двох нормативно-правових актів — Конституції України та ЦПК. З цього правила зроблено виняток, який юридично вивершує міжнародні договори, ратифіковані вітчизняним парламентом: якщо такий договір передбачає інші правила, ніж встановлені ЦПК, застосовуються правила міжнародного договору.
Водночас для вирішення справ суд застосовує весь масив вітчизняного законодавства. До того ж застосування підзаконних актів можливе лише за умови, якщо вони прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
ЦПК визначив суб’єктів звернення до суду по захист. Відповідно до його ст. 3 кожна особа має право в передбаченому ЦПК порядку звертатися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У передбачених законом випадках до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. За чинним законодавством це можуть, зокрема, робити органи прокуратури та Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
У ЦПК закріплено принцип гласності та відкритості судового розгляду. Відповідно до цього принципу справи в усіх судах повинні розглядатися усно та відкрито. Закритий судовий розгляд допускається лише у таких випадках: 1) якщо відкритий розгляд може призвести до розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняється законом; 2) за клопотанням учасників процесу з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню інформації про інтимні чи інші особисті сторони таких осіб або відомостей, що принижують їх честь і гідність.
Важливим положенням ЦПК в частині забезпечення особистої таємниці є законодавчий припис про те, що особисті папери, листи, записи телефонних розмов, телеграми та інші види кореспонденції, а також звуко- та відеозаписи такого характеру можуть бути оголошені в судовому засіданні лише за згодою осіб, визначених ЦПК.
Новий ЦПК надає учасникам цивільного процесу та іншим особам, присутнім на відкритому засіданні (у тому числі журналістам), право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої. Як випливає із закону, окремого дозволу суду на це не потрібно. Натомість проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі.
ЦПК встановлено, що суд під час розгляду справи здійснює повне фіксування засідання звукозаписувальними технічними засобами. Лише такий запис визнається законом офіційним записом судового засідання. Зауважте, що за клопотанням учасника процесу за розпорядженням головуючого може бути за плату здійснене повне або часткове роздрукування технічного запису судового засідання. Така новела має позитивно вплинути на забезпечення справедливого і законного рішення суду, оскільки посилює контроль за перебігом засідання, висловленими сторонами аргументами, зробленими ними заявами тощо. Водночас з фіксуванням технічними засобами вестимуть і журнал судового засідання, в якому секретар судового засідання фіксуватиме визначені законом відомості про хід засідання.
ЦПК встановив, що цивільне судочинство в нашій країні здійснюватиметься державною мовою, якою за Конституцією є українська мова. Державною мовою також мають складатися судові документи. Особи, які беруть участь у справі і не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача.
ЗвертаЄмо увагу на деякі інші важливі цивільно-процесуальні новели нового ЦПК: на відміну від чинного ЦПК у рамках цивільного процесу не розглядатимуться спори, які випливають з адміністративних відносин: це має бути врегульовано новим для України нормативно-правовим актом — Адміністративним процесуальним кодексом, над яким у парламенті триває робота; з’явиться новий вид провадження — наказне, яке передбачатиме спрощений розгляд справ; зміниться порядок апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції; стане можливим заочний розгляд цивільних справ; суд матиме можливість допитувати свідків та інших учасників процесу під присягою.
ДлЯ довІдки: ЦПК ухвалено 18 березня 2004 року. Він набирає чинності з 1 січня 2005 року (за умови ухвалення і набрання чинності до цього часу Адміністративним процесуальним кодексом України). З його повним текстом можна ознайомитися в «Голосі України» від 18 та 20 травня ц. р.