Білий дим з тунелю метрополітену загрозливо насувається на платформу. Потім повалив чорно-бурий, геть закривши ліхтарі освітлення. Темний тунель перетворюється на небезпечне пекло. Чую, як по радіозв’язку звучить тривожне: «Вогонь посилюється, палає оббивка крісел. Кілька пасажирів знепритомніли, скоріше просимо допомоги!..»
За кілька хвилин з тунельної темені виринають стривожені й... щасливі люди. Вони неушкоджені. Їх супроводжують працівники охорони метрополітену. Водночас у задимлену темноту пірнають бійці пожежно-рятувальної служби Міністерства з питань надзвичайних ситуацій. Одні тягнуть пожежні шланги, інші тримають у руках ноші, рятувальні засоби. Аж ось з тунелю виносять тих, хто найбільше потерпів, хто нездатний сам пересуватися. На платформі їм надають першу медичну допомогу, а потім переносять до ескалатора, піднімають нагору. Там на них чекають «швидкі допомоги».
Трохи згодом вдається дізнатися, що в тунелі метрополітену, неподалік станції «Площа Льва Толстого» в одному з вагонів стався вибух невідомого предмету... Невдовзі дим слабшає. З тунелю виводять останнього пасажира, виносять і останнього непритомного. На щастя, всі живі.
...Вже майже третя ночі. Піднімаюся нагору і я. Там «швидких» уже немає. Але спокійно «дрімають» кілька пожежних автомобілів. Їм не довелося цієї тривожної ночі вступати у двобій з вогнем. Тут, на станції метро.
Тепер настав час заспокоїти вас, шановні наші читачі. То було чергове тактичне навчання, під час якого перевіряли оперативно-технічні характеристики цієї станції, особливості гасіння пожеж і ліквідації наслідків надзвичайних подій у підземних спорудах і рухомому складі метрополітену.
Трагедія в московському метро 6 лютого ц. р., під час якої загинуло 39 осіб, змушує і зобов’язує службу охорони Київського метрополітену й міську пожежно-рятувальну службу ще і ще раз перевіряти свою спроможність у разі потреби діяти оперативно й рішуче. Бо саме від злагодженості, професіоналізму і вмілої координації їх дій залежить життя сотень людей. Адже у кожному вагоні метрополітену в годину пік перебуває 200-250 пасажирів, а у всьому поїзді може бути й більше тисячі.
У нашому випадку бійці МНС були справжні. Роль пасажирів виконували солдати. Задоволений був результатами навчанням начальник Київського метрополітену Микола Шавловський. А от начальник департаменту—керуючий силами МНС, генерал-лейтенант Григорій Марченко відзначив певні недоліки під час цих показових навчань і пообіцяв наступні провести краще — раптово, в екстремальніших умовах.
...Випадковість. У неділю ввечері в напрямі станції «Площа Льва Толстого» з увімкненими сиренами мчать кілька пожежних автомобілів. Зупиняюсь і з хвилюванням дивлюся їм услід: «Очевидно, десь біда. Як добре, що у нас є тепер мобільна аварійно-рятувальна служба, бійці якої у будь-який час готові прийти на допомогу». Хоча знаю: їм і самим потрібна допомога. У забезпеченні новітніми технічними засобами. А їхній вишкіл справді треба організовувати вміло й ефективно. Щоб у разі виникнення небезпеки, як і під час цих навчань, все завершувалося благополучно.
У понеділок уранці переглядаю оперативне повідомлення прес-служби головного управління МНС України в місті Києві. За минулі вихідні ця служба ліквідувала у столиці 25 надзвичайних пригод...