Якщо ви бажаєте започаткувати власний бізнес, то строк державної реєстрації фізичної особи-підприємця не має перевищувати два робочі дні. Таку норму закладено до Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». А як буде насправді? Оцінимо після 1 липня нинішнього року, коли цей закон набуде чинності. Адже для запровадження цього закону потрібно провести чималу організаційну та технічну роботу. Саме тому Комітет Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва провів слухання, під час яких було проаналізовано зроблене.
Заступник голови Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва Сергій Третьяков зазначив, що цим законом запроваджується принцип «єдиного реєстраційного вікна», тож підприємцям не доведеться бігати з документами по різних інстанціях. До того ж закон чітко обмежує перелік документів, які фізична особа, що бажає стати підприємцем, повинна подати особисто або надіслати рекомендованим листом до державного реєстратора: заповнену реєстраційну картку, копію довідки про внесення заявника до Держреєстру фізичних осіб-платників податків та документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору. І це все. А держреєстратору цим само законом заборонено вимагати додаткові документи. Після перевірки поданих документів реєстратор протягом двох робочих днів повинен внести підприємця до Єдиного державного реєстру і не пізніше наступного робочого дня має видати свідоцтво про держреєстрацію. От ви й підприємець! Трохи більше документів потрібно подати для реєстрації юридичної особи, але й у цьому разі їх перелік чітко окреслено законом. Принаймні на папері все дуже складно. Тим часом станом на 1 лютого 2004 року лише 55 відсотків реєстраційних органів забезпечені приміщеннями, 51 відсоток — комп’ютерним обладнанням, доступ до мережі зв’язку, без чого в принципі неможливий єдиний загальнодержавний реєстр, мають лише 42 відсотки реєстраторів.
Чи встигнуть державні реєстратори до 1 липня завершити матеріально-технічну підготовку, запитує голова Комітету ВР з питань промислової політики і підприємництва Юрій Єхануров? Бо ще ж потрібно навчити близько 1,5 тисячі працівників органів реєстрації, виготовити півтора мільйона бланків свідоцтв, розробити систему захисту інформації. Верховна Рада крім того ще має внести зміни до деяких законів, котрі суперечать деяким нормам закону про держреєстрацію.
Як зауважила директор Центру комерційного права Валентина Данішевська, у новому Цивільному кодексі не згадано чимало видів юридичних осіб, котрі, проте, зафіксовані у Господарському кодексі. Крім того, відповідно до прикінцевих положень закону, протягом 2004—2005 років державні реєстратори мають провести заміну раніше виданих свідоцтв на свідоцтва єдиного зразка. Якщо врахувати, що станом на 1 січня 2004 року в Україні зареєстровано майже 900 тисяч юридичних та 2 мільйони 676 тисяч фізичних осіб-підприємців, то попереду — велика робота. Особливо, якщо зважити, що наші люди люблять усе робити в останній момент. Але цього разу, здається, затягувати з перереєстрацією не варто. І не тому, щоб наприкінці 2005 року не стояти в чергах — однією з підстав для відмови у реєстрації є «наявність у Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися». А тепер пройдіться містом і погляньте, скільки довкола «тотожних» назв кафе, перукарень чи магазинів. Отже, хто буде першим, тому пощастить залишитися з сьогоднішньою назвою — решті доведеться змінюватися. Але, на думку фахівців, ця норма із тих, що наближають нас до цивілізованого підприємництва та дають можливість легко — через «єдине вікно» — входити у бізнес.