Відомо: як старий рік проведеш, так з Новим... можеш розминутися.
(Сучасна усна  народна творчість).
Відповідь до загадки «Всі мене чекають, а прийду — втікають» у нашій сім’ї тепер знає навіть кіт Хома. Який там дощ... Мороз! Точніше Дід Мороз. А ще точніше — отой тип, який приперся під наші двері.
Ми дружно готувалися до зустрічі Нового року: дружина чаклувала над святковими стравами, кіт доїдав під столом нишком поцуплений шматок чогось ласого, півторарічний син ніяк не міг втопити в акваріумі свій м’ячик, а я, перемикаючи телеканали, намагався уникнути осоружної реклами. Зрештою, плюнув на це безперспективне заняття і пішов відчиняти двері.
На порозі стояв Дід, як Дід. Єдине, що відразу насторожило — тверезий. Їй-бо, вже навіть спало на думку зачинити двері перед носом прибулого. Однак не встиг. Дід якось дивно посміхнувся і мляво розкрив рота для традиційного привітання.
— З Новим...
— ...ефективним засобом проти шкідливих комах, завдяки якому ви не матимете проблем аж до настання наступного року! — скоромовкою вигукнув жвавий молодик, який вигулькнув із-за спини дідугана і тикнув мені яскравий каламарчик. — Ось!
— Якого дідька? — ошелешено позадкував я.
— Правильно! — чомусь зрадів моїй репліці меткий прибулець і почав порпатися у торбі, принесеній мовчазним Дідом Морозом. — Навіть дідька зможе відмити супершампунь «Перун» за новорічними знижками.
Уперше в житті я дуже пошкодував, що тримаємо в хатньому господарстві кота, а не пса. До того ж такого, який своїм грізним виглядом змусив би швидко дременути геть оцю рекламну причепу. Тому вирішив спробувати полякати дивних гостей неіснуючою собацюрою.
— Матрос, сидіти! — заклопотано гукнув у кімнату. — Він без намордника і терпіти не може реклами. Не повірите, навіть на телевізор гарчить!
— Нехай гарчить на здоров’я, — незворушно відреагував на мою хитрість прибулий. — А поліпшити йому настрій та апетит допоможе унікальний препарат з харчовими добавками. Його в перший тиждень року реалізовуємо за півціни, — крикнув, ніби глухому.
Така настирливість таки набридла, та все ж майнула думка, що йдеться лише про невинний розіграш.
— Миколо, це ти перевдягнувся і найняв цього йолопа? — з надією в голосі звернувся до Діда Мороза, який куняв, підперши спиною стіну.
Дід позіхнув і відвернувся. Натомість заблищали очі в його рекламного напарника.
— До речі, про Миколу. Він вам не пробачить, якщо завітаєте до нього без нового сорту оковитої «Печінка Прометея». Ви навіть не уявляєте, яка це класна й корисна штука: вип’єте собі хоч відро, а печінка, як нова копійка!
Жінка ніколи не скаржилася на слух. А коли йшлося про запрошення мене до чарки, чула такі пропозиції майже за два квартали. І реагувала відповідно.
— Що ви вже тут метикуєте? — відразу з’явилася поруч і швидко взялася виправляти ситуацію. — Ану, сховай свою випивку! А ти чого дрімаєш? — накинулась на Діда Мороза. Тобі тут що — витверезник? Привітав і плентай далі!
— Яка фігура! — сплеснув руками. — Бездоганна! Як у Венери Мілоської! Однак ще привабливішою кожну жінку зробить ефективний...
... Я не встиг попередити прибулих, що почувши десь рекламу, дружина реагує на неї агресивніше і оперативніше за будь-який підрозділ швидкого реагування. Та й, на відміну від згаданої Венери, вона таки була з руками. Коротше, прибулі вискочили з нашої квартири, немов корок з пляшки.
Полегшено зачинивши за зниклими двері, ще з півгодини не наважувався вмикати телевізор, де маячать одноманітні рекламні Діди Морози зі Снігуроньками. А кіт, який ніколи не цурається голосним нявчанням прорекламувати свій апетит, мовчав, як пеньок нашої ялинки, і виліз зі свого закутка, аж коли ми нарешті всілися за святковий стіл.