Кор.: Наближається Олімпіада. Відомо, що цього разу в ній братиме участь рекордна кількість команд. І не виключено, що цей рекорд пов’язаний з тим, що свою заявку на участь в Олімпійських іграх подала, як не дивно, і команда вже знайомої нам одеської комунальної квартири...
Двері в комуналку. На ній п’ять олімпійських кілець. Двері відчиняються. Ми бачимо підпилого Петровича в позі бігуна на старті. У руці, як естафетна паличка, пляшка. Тут же Семен Маркович у тренувальному костюмі зі стартовим пістолетом.
Семен Маркович: На старт! Увага!.. Марш!
Постріл. Петрович рачки виповзає з кадру. Входить Кореспондент.
Кор.: Здрастуйте, програма «Джентльмен-шоу».
Семен Маркович: О, здрасьтє, здрасьтє!..
Кор.: Скажіть, Семене Марковичу, як це вам спало на думку виставити свою команду на Олімпіаду?
Семен Маркович: А що такого? Якийсь Ліхтенштейн може брати участь, а ми ні?!
Кор.: Вибачте, але Ліхтенштейн — це все-таки країна.
Семен Маркович: Можна подумати!.. У нас у квартирі народу живе набагато більше!
Кор.: І ви що, усерйоз розраховуєте на перемогу?
Семен Маркович: Звичайно! От зараз, наприклад, для створення атмосфери ми запалюємо в нас у квартирі олімпійський вогонь. До речі, подивіться урочисту церемонію...(Миршавий чоловічок у сімейних трусах і в майці запалює сірник, біжить по коридору, передає його іншому, той вбігає на кухню, передає палаючий сірник Симі.) Олімпійський вогонь запалити! (Сима запалює газ.)
Кор.: І що, він у вас, як на Олімпіаді, горітиме цілий місяць?
Сима: Навіщо? Як тільки закипить чайник, я його вимкну.
Кор.: Семене Марковичу, і все-таки, для того, щоб брати участь в Олімпіаді, потрібна серйозна тренувальна робота!
Семен Маркович: Звичайно! (Відчиняє двері ванної.) Ось тут, наприклад, тренується Яша — наш майбутній олімпійський чемпіон з плавання.
У кадрі порожня ванна. В ній у масці з трубкою біжить на місці Яша.
Кор.: Пробачте. Але мені завжди здавалося, що, по-перше, змагання з плавання мають на увазі наявність води, а по-друге, там усе-таки не біжать, а пливуть!..
Семен Маркович: Молодий чоловіче! Мабуть, я перший день у великому спорті!.. Я подзвонив в оргкомітет Олімпіади і сказав: або вони домовляться з нашим жеком, щоб нам нарешті дали воду, або нашому учасникові дозволять бігти по дну басейну. Другий варіант виявився для них простіший... Яшо, натисни!
Яша різко прискорює біг.
Кор.: Мда-а, вражає!
Семен Маркович: Це ще що! У нас є майбутній світовий рекордсмен у спринті. Він уже зараз готовий пробігти сто метрів за вісім і нуль.
Кор.: Не може бути!
Семен Маркович: Ну чому? Петровичу!
З’являється Петрович.
Петрович: Фізкульт-привіт, Марковичу!
Семен Маркович: Петровичу, за вісім і нуль стометрівку зробиш?
Петрович: Та я й за нуль сімдесят п’ять що хоч зроблю! (Дістає пляшку 0,75.)
Семен Маркович: Ех, який атлет! Шкода, допінг-контроль не пройде...
Кор.: М-да... Семене Марковичу, кажуть, до програми Олімпійських ігор увели жіночу важку атлетику. У вас є представник?
Семен Маркович: Звичайно! І вам пощастило: Софія Петрівна якраз прийшла з базару. (У кадрі Софія Петрівна з величезними торбами.) Софіє Петрівно, який у нас сьогодні результат? Та-ак...(Читає її список.) Двадцять кіл вишні, тридцять — цибулі, п’ятдесят — картоплі... Так... Триста кеге. Є рекорд!
Кор.: Неймовірно! (Помічає перебинтованого, з рукою в гіпсі, хирлявого мешканця, що боксує з тінню.) Вибачте, а це хто?
Семен Маркович: О, це наш майбутній чемпіон з боксу у важкій вазі!
Кор.: Пробачте, але як же він у такому вигляді зможе перемогти?
Семен Маркович: А в цьому і полягає наша тактична хитрість.
Кор.: Не зрозумів.
Семен Маркович: Ну подумайте, це ж яким треба бути звіром, щоб його вдарити!
Кор.: Та-ак, вражаюча команда!.. А от скажіть, метальники у вас є?
Семен Маркович: Звичайно! От Симочка — наша рекордсменка!
Кор.: А що вона у вас метає — диск, молот, спис?
Семен Маркович: Якщо чесно — усе, що під руку потрапить!
Кор.: Справді? Ну і як же вона добивається рекордних результатів?
Семен Маркович: Дуже просто. Головне — щоб на позначці рекорду стояв її чоловік!
У кадрі Сима в позі дискобола загрозливо розмахує сковорідкою. За кілька метрів від неї стоїть переляканий чоловік.
Чоловік: Симочко, а можна, я не буду сьогодні мити посуд?
Сима: Що-о-о?!
Метає сковорідку. Чути зойк.
Семен Маркович: Ну от, ще один рекорд!
Вбігає сусідка.
Сусідка: Семене Марковичу, Семене Марковичу! Поздоровляю! Петрович побив рекорд Бубки!
Семен Маркович: Що, стрибнув на сім метрів?
Сусідка: Ні, упав із дванадцяти!..
Публікацію підготував
Одеса.
