Коли екскурсію по Ужгороду наш гід запропонував розпочати з корчми, ми хором запевнили, що не голодні. Але він наполягав, і дякуючи цьому ми таки отримали порцію доброго гумору.
Хто ще не знає про «Децу у нотаря», скажу, що переповідати дотепні написи, картини і атмосферу цього незвичного закладу — річ марна. Табличка при вході цілком серйозно запевняє, що корчма — пам’ятка культури і охороняється п’яницями і державою, пошкодження карається законом. Далі в кущах стоїть дороговказ: до «Пивбази НАТО». Є пояснення: «НАТО —Народна Тераса Одпочиваючих». І цитата з Черчілля: «У NATO добре пиво. TRANSFORMS агресивного чоловіка у череватого миротворця». Фотографуватися вирішили саме тут.
У дворі — невеличкий бутафорський цвинтар із табличками: «Пробач за зраду — вірна вдова», «Вони помилилися на виборах», «Великий п’яниця» і «Малий п’яниця», «Правдивий журналіст». Поряд — маленький зоопарк для дітлахів. Далі покажчик до окремих (чоловічих і жіночих) кабінок для таємного голосування із папером для важливих нотаток. Навіть рекламу улюбленого пива зроблено тут смішно й ненав’язливо. У корчмі свої правила, з якими ми цілком погодилися: «Лежати під баром заборонено» і заклик «Панове! Не матюкайтеся, please» можна поширити і на інші громадські заклади. Ну а меню складено так дотепно й пікантно, що без сміху читати важко (Заповіт голодного, або перелік усіх напоїв і страв, які були у корчмі до того, як ви прийшли, сіли і замість того, щоб їсти й пити, продовжуєте критикувати ситуацію в державі). Щоправда, ми нічого не замовили — поспішали. Спитали у працівників корчми, чи не ображається хазяїн на таких екскурсантів: подивилися, похихикали, проголосували таємно і, нічого за це не заплативши, поїхали. На що отримали вже зовсім не зрозумілу (як для нас) відповідь: «Але вам хоч сподобалося?.. От і добре».
