Острів тверезіння

Отож, щоб записати всі враження від відпочинку на рекомендованому острові, я вирішив вести щоденник.

25 липня

Борт кукурузника, що виконує авіарейс за курортним маршрутом.

— Температура повітря плюс 29, — перекрикуючи торохтіння літачка, вигукнула бортпровідниця при підльоті до острова. — Міцність місцевого фірмового напою «Дантист» 84 градуси. До бази відпочинку «Острів тверезіння» найпростіше дістатися після зупинки у пивниці «Для тих, кому за 300 (грамів)»...

Увечері того ж дня

Нарешті скуштував фірмовий напій «Дантист»!!!

Через півгодини того ж дня

Дурман, блекота, полин, молочай, осот, буркун... Тільки отямившись, почав я згадувати назви бур’янів, на яких, схоже, настоювали пекельну суміш. А щодо назви, то вона повністю відповідає дійсності. Адже після того, як ковтнеш питва, то, відхекуючись, довго сидиш із роззявленим ротом, немов на прийомі у стоматолога...

Крім того, «Дантист» має ще одну вузько фахову особливість. Під його дією у мене вмить розплавилися нещодавно поставлені пломби, і тепер дірки в зубах, мабуть, такого ж розміру, як витріщені очі сусіда, що он, неборака, щойно теж випив фірмового напою.

26 липня

Сказати, що «Острів тверезіння» оточує море спиртного, — це нічого не сказати. Вся база відпочинку нагадує собою велетенську калюжу з пива, шампанського, віскі, бренді, коньяку, горілки, самогонки і різних там спотикачів, вин та наливок. Пий — не хочу. Але не все підряд. Бо куди не глянеш — застережливі попередження: «Привозити з собою і розпивати безалкогольні напої суворо забороняється!»

Тому поки що мені вдалося тут побачити тільки одну тверезу людину. І то це був комічний персонаж на сцені тутешнього самодіяльного театру.

27 липня

— Третім будеш? — змовницьки спитав мене зранку сусід.

Відразу закалатало серце, пересохло горло і чомусь занила потилиця.

— А є?

— Знаю, де взяти...

Справді знає, бо невдовзі ми, боячись насмішок та глузувань, замаскувалися в густих будяках. Та хто не ризикує, той не п’є... мінеральної води. Саме її літрову пляшку ми розпили втрьох.

Звісно, що мало! Отож пішли шукати добавить. І нарвалися на докірливі погляди відпочивальників. Дехто дивувався, хтось не вірив власним очам, а комусь ми здавалися дуже огидними...

— Надудлився води, так сиди каменем, щоб тебе менше хто бачив! — з презирством кинула мені моя приятелька. — Бачити тебе тверезого вже немає сил!

Ще меншим дипломатом виявився наш спільний знайомий. Коли почув мою відмову випити нарешті спиртного, відразу схопив за петельки: «Гониш?!»

Коротше, меблі в номері тепер згодяться тільки на дрова.

28 липня

Місцева стіннівка «Щоб через вінця лилося» під рубрикою «Тверезості — бій!» дошкульно описала нашу вчорашню тверезу бійку. Ще й помістила карикатуру. А ще досить прозорий натяк: щоб своєю поведінкою не ганьбити гідність відпочивальників, чи не пора декому пакувати валізи?

Словом, оргвисновки не забарилися — і нас утришия витурили з екзотичного закладу...

На цьому записи у щоденнику закінчуються. Але ж буде нове літо. І воно теж буде багате на пригоди. У цьому ви зможете пересвідчитися і на власному досвіді.