Не зірка-одноденка

У видань, як і в людей, своя планида. Буває, щаслива, трапляється — не дуже, найкращий свідок того наш складний і хаотичний час: зійде на газетно-журнальному небокраї багатообіцяльна зірочка, посвітить трошки і раптом потягне за собою падучий слід.

В «Однокласника», всеукраїнського журналу для підлітків, біографія завидна. Перший його номер вийшов у світ 1 жовтня 1923 року. А назва була інша, гарна, але з очевидним ідеологічним забарвленням — «Червоні квіти».

Згодом у логотипі значилося — «Піонерія». Нарешті у 1990 році видання здобуло своє сьогоднішнє ім’я — політично нейтральне, дуже довірче, привабливе для дружнього спілкування — «Однокласник».

Пишаємося, що перші літературні досвіди таких корифеїв української літератури, як Олесь Гончар, Михайло Стельмах, Оксана Іваненко, Іван Нехода, були опубліковані на сторінках саме нашого журналу. В різний час свої твори дитячому альманаху надавали Микола Трублаїні, Юрій Яновський, Юрій Збанацький, Віктор Близнець, Григір Тютюнник, Володимир Кисельов, росіянин Кір Буличов, нині сущі Всеволод Нестайко, Анатолій Костецький, Віктор Кава, Георгій Поченцов, Василь Довжик — усіх, звичайно, не перелічити.

А працювати тепер стало набагато цікавіше. Ніхто не диктує журналістам, авторському активу свою волю. Давно зник список табуйованих тем. Пишеться нам легко, розкуто. Правда, не раз і не два запитуємо себе: а що головне в спілкуванні з підлітком, який нині ох який непростий: про все інформований, прагматичний, на «ти» з Інтернетом, а про секс знає стільки, що дасть фору багатодосвідченим татам і мамам? Мабуть, довірчий тон, який народжує розуміння. Нам хочеться, щоб читачі, відокремлені від дорослого життя лише одним кроком, стали хорошими людьми, патріотами, гуманістами. А їх на одній музичній тусовці, на переспівах чуток і пліток про різних «зірок» естради і кіно не виховаєш. Молодь повинна вчитися розрізняти, де добро, а де зло, що морально, а що аморально. Без роботи розуму, без роботи духу тут не обійтися. Наш, так би мовити, «кардіостимулятор» — це талановиті літературні та журналістські матеріали, що постійно «прописані» на сторінках видання.

Поряд із «серйозними» публікуємо й такі, котрі сприяють відпочинку, розвагам: це музичні хіт-паради, тести, рекомендації психологів, перукарів, майстрів кулінарії, різні конкурси, вікторини.

Постійно звіряємося з читачами: а чи задоволені вони нашим журналом? Їхні листи, відповіді на традиційні анкети уважно вивчаються. З’ясувалося, наприклад, що нинішня шкільна молодь, на відміну від своїх попередників, «довгі», з продовженням романи і повісті не любить. Тому перевагу віддаємо малим літературним формам...

80 років для людини — пізня осінь. А для юнацького журналу це, мабуть, весна. Адже наш читач змінюється, але не старіє. Йому завжди від 14 до 17 років. Святкуючи ювілей, сподіваємося, що «Однокласник» уникне участі падучої зірки. Хоча б уже через те, що він — не зірка-одноденка...