Саме Україні може належати пріоритет у розробці принципово нового скафандра для космонавтів і льотчиків-випробувачів. Кримські вчені Бекетов, Лисенко, Зяблов і Сідякін прагнуть захистити космонавтів і авіаторів. Та винаходу, який міг би стати вітчизняним внеском у світову космічну науку, потрібна державна підтримка.

«Ab ovo»

«Від яйця», як казали древні римляни, все й почалося. А точніше — від підглянутого у природи принципу. Ще наприкінці ХІХ століття Костянтин Ціолковський попереджав про майбутні проблеми у космонавтів під час піднімання їх у стратосферу і повернення на Землю. Відомі його досліди з курячими яйцями в банці з розчином солі, які він кидав з великої висоти, а вони залишалися цілі.

Кримських учених на роздуми про недоліки в системах захисту від перевантажень навели випадки повітряних трагедій, коли з причин, не залежних від дій пілотів, виникають ситуації, що призводять до загибелі людей. Один з дослідників, доцент Кримського державного медичного університету Василь Лисенко, захопився аналізом: чому найважливіші органи людини — головний і спинний мозок, зорові, вестибулярні і слухові рецептори, материнський плід — плавають у рідині? Де той поріг сили і супротиву шару рідини, перевищивши який, настає патологія: струси мозку, крововиливи, набряки? Експерименти з цих проблем згуртували кількох кримських учених і в результаті привели до винаходу принципу захисту людини від значних гравітаційних перевантажень. Простіше кажучи, наші науковці придумали, як нарешті захистити авіаторів від найскладніших політних ситуацій. Так само, вирішили вони, мають «плавати» у своїх скафандрах космонавти.

Ще у вісімдесятих роках уже минулого століття з допомогою космонавтів Павла Климука і Георгія Гречка встановили в Кримському медичному університеті потужну центрифугу (Ц-500) і провели на ній низку унікальних дослідів. Її завантажували чутливими приладами, які потім безвідмовно працювали на супутниках і космічних апаратах, а «відправлені у космос» лабораторні щури, захищені скафандрами з шаром спеціальних водних розчинів гліцерину, спокійно витримували значні перевантаження. Подальші дослідження переконали вчених у правильності й ефективності цих експериментів. Окрилені надіями визнання їх праці, в 1989 році кримські науковці надіслали  результати своїх розробок до Москви. Та в час «лускання» СРСР на незалежні держави вони десь зникли ще на шляху до Держкомітету винаходів.

Після цього випадку колеги ще настійніше провадили свої досліди в лабораторії КДМУ на єдиній в Україні центрифузі та поспішили запатентувати свій винахід «Спосіб захисту біологічних об`єктів під час гравітаційних перевантажень» уже в незалежній Україні. На думку вчених і практиків, космонавтів і льотчиків з вищих пілотажних груп України, винайдені принципи можна і треба взяти за основу розробки технології протиперевантажувальних пристроїв (ППП) або костюмів (ППК) нових поколінь.

Очікування диво-скафандра

Та до втілення відкриття не дійшло й досі.

Сьогодні вдосконалювати свій винахід (майже 20 років без жодної підтримки держави, на гроші,  відірвані з сімейного бюджету), кримських ентузіастів спонукає нинішній рівень безупинного розвитку авіаційних і космічних швидкостей, які безнастанно ускладнюють окремі етапи польоту і змушують розробляти нові, дедалі надійніші засоби захисту космонавтів і льотчиків від перевантажень. Пілот у принципово новому «шоломі» буде значно захищеніший від них. Винахід кримських учених міг би стати внеском у вітчизняну і світову космічну науку, якби був потрібний... не лише самим ученим.

Утілити наш «небесний оберіг» треба обов`язково вдома

Так вважає чимало авторитетних учених і практиків космічної галузі. Начальник космодрому «Байконур» в 1988—1992 рр. генерал-лейтенант Олексій Крижко, який «виймав» з апаратів більш як тридцять космонавтів, що повернулися на Землю, зауважує:

— Після перевантажень під час приземлення їхній стан викликає співчуття. Одні приходять до тями протягом доби, інші — трьох і більше. Але практично всі не можуть спочатку навіть самостійно пересуватися.

Це тоді, як основна стратегія і тактика підготовки космонавтів скерована на фізичні навантаження і адаптацію до гіпергравітації. Порівняно з розвитком техніки відбулося значне відставання у створенні засобів захисту. Тож пропонований кримчанами новий принцип захищеності потребує подальшої розробки, бо дає змогу значно зменшити час і витрати на передполітну підготовку пілотів, космонавтів та космічних туристів.

Фахівець з космічної хвороби руху доктор медичних наук, професор Олексій Бекетов:

— Застосування спеціальних рідин для захисту від гіпергравітації подає надію, бо розлад мозкового кровообігу часом призводить до неадекватних реакцій поведінки космонавтів, і особливо льотчиків. Поєднання застосування модифікованого ППП і ППК з фармакологічним забезпеченням профілактики гіпоксії мозку істотно зніме навантаження на життєво важливі органи і системи організму.

Морфолог доктор медичних наук, професор Василь Пікалюк:

— На всіх цих напрямах Кримський медуніверситет має успішні реальні розробки. Нехлюйство і злочин їх не використовувати. Адже зроблено дуже важливий крок у фундаментальній теорії — розкритті загальних механізмів розвитку і регуляції компенсаторних реакцій біооб`єктів на вплив екзогенних чинників різної етіології й інтенсивності, без чого подальший прогрес у сучасній космонавтиці просто неможливий.

Виявили велике зацікавлення і обіцяли всіляку підтримку роботі кримських учених перший український космонавт, народний депутат Леонід Каденюк і генеральний директор НВО «Південне» Станіслав Конюхов. Та навіть їм поки що не під силу зрушити таку необхідну й перспективну справу з «паперової стадії» і подолати байдужість деяких відповідальних за космічне майбутнє нашої держави людей. Адже, на думку експертів, нинішній науковий і промисловий потенціал України дає змогу і розробити якісні дослідні зразки скафандрів-оберегів, і впровадити їх у промислове виробництво. На його виготовлення достатньо одного року, кажуть кримські науковці. До роботи з деталізації нового виробу мають приєднатися механіки, фізики і математики та інші фахівці, зусилля яких потрібно сконцентрувати в рамках НАНУ. За умови державної підтримки є охочі до цієї справи і в Національному космічному агентстві України та Міністерстві освіти і науки.

Та недавно кримчанам додало песимізму повідомлення про те, що одна з швейцарських фірм уже почала випуск протиперевантажувального костюма для льотчиків і космонавтів, в якому між двома шарами оболонки вміщено... 1,3 літра спеціальної рідини. Там у якийсь спосіб вдалося запровадити у виробництво саме ту ідею, що вже стільки років намагається втілити в життя у нашій державі колектив кримських науковців. Хіба вже й маленька Швейцарія, яка застосувала наші вітчизняні пріоритети ще за часів Ціолковського і Корольова, стала великою космічною державою? Чи Україна перестала нею бути? Невже доведеться нашим космонавтам і авіаторам за шалені гроші купувати у швейцарців скафандри, які ми вже давно могли б продавити їм самі? Бо й сьогодні втілення винаходу вітчизняних вчених перебуває на тій початковій стадії, що й на старті їхніх багаторічних спроб прислужитися українській космічній науці. Та вони не втрачають надії, щодня починають все знову — «Ab ovo».

 

Крим.