Кукурудзу витісняє соняшник
Навіть у далеких від сільського господарства столичних керівних кабінетах розуміння важливості аграрного сектору для економіки України зростає. Адже на тлі скорочення експорту промислових товарів продукція АПК є одним з основних джерел припливу валюти. І від того, скільки, приміром, зерна ми виростимо, скільки зможемо експортувати, багато в чому залежить економічна стабільність держави.
Водночас, згідно зі статистикою, експортний виторг країни торік майже постійно падав, а в січні—квітні нинішнього знизився на 34,4% порівняно з аналогічним періодом 2014-го. Однією з причин реалізаційних провалів став обвал світових цін на метали й зерно, які є основними експортними позиціями країни.
Передбачення щодо хлібних культур також оптимізму не додають. За прогнозами Мінсільгоспу США, сумарний вал пшениці, ячменю і кукурудзи у світі знизиться на 0,85% — до 1,848 мільярда тонн. Разом з тим, у 2015/2016 маркетинговому році буде досягнуто третього за величиною рекордного показника і урожаю, і перехідних залишків. Для ринку цей факт означає черговий сезон низьких світових цін.
Така тенденція, вважає Єлизавета Малишко, провідний експерт «УкрАгроКонсалт», стане однією з основних причин скорочення експорту українського зерна на тлі падіння його вирощування.
Незважаючи на ідеальні погодні умови зими й весни, Україну очікує зменшення зернового валу внаслідок зміни структури площ. Скорочуються поля під високоврожайною кукурудзою на користь більш рентабельних пшениці та олійних.
В умовах фінансової кризи стратегія виробників робити ставку на високомаржинальні культури цілком зрозуміла. Але розширення площ під ліквідними олійними в попередні роки відбувалося переважно за рахунок повернення в оборот раніше занедбаних земель, а також витиснення цукрового буряку, трав і скорочення пару.
Нині нових земель, придатних для оранки, залишилося небагато. Та й введення їх в обіг потребує чималих вкладень, а із грішми зараз не дуже добре. Посіви цукрового буряку, площі пару і багаторічних трав зведено до мінімуму. Тобто, поля під олійними зростатимуть, «відвойовуючи» ниви під хлібними культурами. Сигналом до подальшого скорочення зернового клину буде і ймовірна девальвація гривні.
Втім, зазначає Єлизавета Малишко, за останні два десятиліття Україна загалом, і сільське господарство зокрема, кілька разів опинялися в умовах жорсткої кризи. Однак навіть на початку 1990-х це не супроводжувалося різким падінням площ під зерновими, які десятиліттями утримуються в межах 14,8 — 16,3 мільйона гектарів.
Прогнози вивчала Галина КВІТКА.
