У розпал літа на приватних пасіках Драбівського району почали масово гинути бджоли. Комах пригорщами згортали і закопували. Вулики спорожніли...

 

 

Дехто, особливо пасічники у віці, пережили цей клопіт лиш завдяки своєчасно наданій медичній допомозі. «У мене сусід сьогодні вранці виніс 15 відер мертвих бджіл... Чоловіка заледве відкачали від серцевого нападу. Це все через те, що люди в селі кинуті напризволяще й нікому немає діла до їх бід», — з гіркотою написав один із жителів райцентру Драбів у соцмережі.


Згодом з’ясувалося, що біда з мором бджіл охопила третину району. Бджолярі з болем у серці підраховували свої втрати. За їхніми даними, у селянських господарствах отруїлося й пропало понад дві тисячі бджолосімей.
Голова Драбівської райдержадміністрації Іван Гайдай називає скромнішу цифру:


— До нас звернулися пасічники із сіл Перервинці, Митлашівка, Олімпіадівка, Козаче, Остапівка, Ковтунівка, Свічківка, Погреби, з райцентру та станції Драбів. У зв’язку з надзвичайною подією райдержадміністрація створила комісію, яка об’їхала всі населені пункти, звідки надійшли сигнали про загибель бджолосімей. Спеціалісти відібрали зразки грунту, рослин та мертвих бджіл, які відправили на аналізи до Києва у спеціалізовану лабораторію.


Звернувшись до сільгосптовариств та фермерів за документами про застосування хімзасобів, члени комісії подекуди наштовхнулися на супротив. Мовляв, не маєте права заходити у хімсклад, у господарчі приміщення.

Тільки за судовим рішенням пустимо... Крім того, комісії доводили, що обробіток культур, які офіційно визначено як медоносні, не проводився. Переконували: ріпаку посіяно мало. Цвів горох, але він не вважається медоносом.


— Чи було оповіщення про хімічний обробіток полів?


— Жодного!


Іван Гайдай повідомив також, що міліція та прокуратура розпочали кримінальне провадження щодо недотримання закону при застосуванні хімзасобів.


А також зауважив, що інтереси власників пасік у районі слабко захищені, тому що не працює спілка бджолярів.


— Ми допомагаємо їм створити таку громадську організацію в районі, погодився її очолити Іван Івко.


Також наголосив на необхідності реальної децентралізації влади:


— Як голова райдержадміністрації, я маю лише бажання допомогти, але не маю «інструментів»: у районі відсутній інспектор з фітосанітарного контролю, екоінспектор, еколог та інші служби. До того ж, не завжди контролюючі органи можуть проводити перевірки. Час від часу різні циркуляри згори забороняють їм це робити.


Досі в районі не було такої масової гибелі бджіл, розповів пасічник Олексій Широкий з села Левченки. Пригадує: був випадок років двадцять тому. Тоді справа дійшла до суду, але сторони погодилися на мирову. Олексію Івановичу пощастило: він належить до тих, хто цього літа вивіз вулики на пагорби Канева чи в бік Золотоноші й цим їх врятував.


З ситуацією розбиралась районна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки. Адже могли потруїтися не лише комахи, а й люди. Як повідомив Олександр Криворучко, директор департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи, на початку травня Мінагрополітики надіслало головам облдержадміністрацій лист-застереження, що почастішали випадки отруєння бджіл у ряді регіонів. Адресатам нагадали, що Закон України «Про бджільництво» передбачає: не пізніше ніж за три доби до початку обробки полів хімзасобами господарники зобов’язані попередити про це пасічників, вулики яких знаходяться у радіусі десяти кілометрів. Сповістити дату обробки, назву препарату, ступінь і строк токсичності. Це передбачає й інструкція — згідно з нею пасічників оповіщають також про час ізоляції бджіл; обробку проводять у вечірні або ранкові години, не в період масового льоту бджіл. Зазначено і вимоги державних санітарних правил...


З листом були ознайомлені начальники обласних служб — департаментів агропромислового розвитку і екології та природних ресурсів; екоінспекції, санепідемслужби; голови райдержадміністрацій. Та у семи няньок, як виявилось, бджоли — мертві.


Черкаська область.


Мал. Миколи КАПУСТИ.