Через курс долара і здорожчання імпортних ресурсів аграрії вдаються до невиправданої економії
У високих столичних аграрних кабінетах постійно чуємо про те, як стрімко розвивається наш зерновий сектор, як активізується експорт, як б’ються врожайні рекорди. Чи так у рослинництві протікає усе гладко, як мовиться окремими чиновниками, розбиралися фахівці під час першого раунду Українського аграрного конгресу, проведеного у Києві агентством «АПК-Інформ» та Українською зерновою асоціацією.
Менше зберемо, менше експортуємо
Як зазначив аналітик «АПК-Інформ» Андрій Купченко, цьогорічний урожай зернових і зернобобових оцінюємо в 59,1 мільйона тонн. Торік мали рекордні 63,9 мільйона. Скорочення на 7,5% можна пояснити прислів’ям не той хліб, що в полі, а той, що в коморі. Звісно, тотальна економія, зокрема на імпортованих засобах захисту рослин, не дозволяє надійно захистити культури від шкідників та хвороб. А дощова погода у переджнивну пору і під час жнив сприяла активному розвитку останніх.
Утім, за рахунок великих перехідних залишків з минулого сезону загальна пропозиція становитиме в Україні майже 68 мільйонів т зерна, з яких 27 мільйонів піде на внутрішнє споживання. Тож експорт залишається істотним — 33,2 мільйона т зерна. Хоч це й менше від минулорічного, коли за межі держави відправили 35,5 мільйона.
Продовольче споживання дещо (на 200 тис. т) зросте — до 4,9 мільйона т — за рахунок очікуваного збільшення виробництва борошна, яке теж йде на експорт. А ось кормове споживання впаде на 2 мільйони т — до 15,6 мільйона, передусім через скорочення поголів’я.
За прогнозами, зміниться й структура експорту. Очікується суттєве збільшення частки пшениці в загальному обсязі проданого з України за кордон. Якщо п’ять років тому (2011/2012 МР) домінувала кукурудза -65%, а на пшеницю припадало тільки 23% експортних поставок, то нині пшениця і кукурудза вирівнюються у співвідношенні обсягів їх експорту. За оцінками «АПК-Інформ», у нинішньому маркетинговому році частка кукурудзи скоротиться до 47%, пшениці — зросте до 42%. Отже, кукурудза поступово відходить на другий план. Активізації експортних поставок пшениці сприяє збільшення її виробництва на тлі очікуваного скорочення обсягів внутрішнього споживання.
Скорочення населення призводить до надлишку сировини і готової продукції
Андрій Купченко також зупинився на інших тенденціях, що впливають на вітчизняний зерновий ринок.
— Якщо брати населення, — зазначив він, — там ситуація дуже негативна. Хоч як прикро, мусимо констатувати, що на сьогодні нас поменшало до 43 мільйонів. Майже на 10 відсотків порівняно з 2005 роком! З точки зору ринку — це істотне зниження попиту. Причому попиту вже на готову продукцію. То у нас був надлишок сировини — набагато більше виробляємо зерна, ніж споживаємо на внутрішньому ринку, тепер з’являється поступово надлишок готової продукції, яку також треба буде експортувати. І що далі, то більше замислюватися над питаннями експорту саме готової продукції.
Ще одна негативна тенденція, яка підтверджує зниження внутрішнього попиту, це виробництво основних продуктів з зерна: борошна і хліба. За десять років виробництво борошна знизилося на 20%, хліба — на 40%. Причому як в абсолютних значеннях, так і в умовних показниках. Якщо в 2005-му борошна наша борошномельна промисловість виробляла по 63 кг на рік у середньому на одного українця, а хліба — по 48 кг, то сьогодні лише 55 кг і 32 кг відповідно. Тут даються взнаки і зміна культури харчування, і робота самої галузі. Тобто ті обсяги, які галузь могла виробляти, і ті потужності, які вона має — використовуються недостатньо ефективно. Це засмучує...
Третя негативна тенденція — якість зерна. Якщо ще у 2012 році понад 60% зібраної пшениці була продовольча і майже 40% — фураж, то нині маємо ситуацію з точністю до навпаки. За нашими оцінками, усього 40% пшениці врожаю 2015 року — продовольча. І то таким це збіжжя можна назвати лише умовно.
Чинників, що призвели до зниження якості зерна, багато: і збільшення витрат на технологічні процеси вирощування пшениці, і економія на засобах захисту рослин.
Зерносховища будували, будували — і недобудували
На думку експерта, у підсумку до втрат призводить й недостатнє інфраструктурне забезпечення. За два останні роки суттєво знизилися обсяги введення в експлуатацію зерносховищ. З 2010-го до 2014 року був пік будівництва, щороку ставали до ладу понад два мільйони тонн ємностей зерносховищ різних категорій. Нині ця динаміка має істотний знижувальний тренд. Торік ввели в експлуатацію менш як 1,7 мільйона т ємностей, нинішнього за перше півріччя — 350 тис. т. Це дуже мало. За прогнозами, за результатами року вийдемо хіба що на показник 2009-го — тоді звели 533 тис. т.
Здавалося б, за десять років спорудили більш як на 12 мільйонів т зерносховищ. Але недостатньо цих ємностей. Сумарно — нині майже 40 мільйонів т зерносховищ спроможні зберігати у належному стані зібраний урожай. Потреба при тих урожаях, які збираємо, оцінюється у 65 мільйонів т. Тобто достатньо великий дефіцит і з різних причин зерносховища припиняють сьогодні активно будувати.
А чи не найголовніша тенденція, яка призводить до негативних наслідків, й не лише на зерновому ринку — скільки доларів можна купити за одну гривню. На цьому тлі зростають витрати, адже для виробництва збіжжя залучається чимало імпортованих ресурсів. І ресурси стали набагато дорожчими. Відповідно це змушує аграріїв вдаватися до невиправданої економії.
Жито та гречка ніяк не знайдуть своєї ніші
Як вважають аналітики, нестабільна ситуація з гривнею призвела й до зміни стратегій продажу. Аграрії шукають захисту, намагаючись вдаватися навіть до продажів збіжжя за готівку, причому за валютну готівку. А потім трейдери скаржаться, що в них виникають неприємні ситуації з затриманням суден у портах і зривом експортних поставок. Врешті-решт, незрозуміла ситуація на валютному ринку — для інвесторів це додатковий великий ризик при вкладанні коштів: і у вирощування культур, і у розвиток інфраструктури.
Зміну структури виробництва зерна в Україні теж позитивним трендом важко назвати. За десять років сталося катастрофічне падіння обсягів виробництва нішевих культур. Вітчизняний зерновий ринок — це, за великим рахунком, ринок трьох культур: пшениці, ячменю та кукурудзи. Якщо у 2005 році нішеві культури займали понад 2 мільйони га, то ybys — менше мільйона. У цьому сегменті врожайність не так активно зростає, як у сегменті основних культур, тому і виробництво скорочується.
Так, посівні площі під житом за десять років скоротилися майже на 80%, під гречкою — практично на 70%, і вже сьогодні маємо ситуацію, коли їх виробництво менше, ніж обсяги внутрішнього споживання. А ці культури використовуються в основному всередині держави. Вони не експортоорієнтовані. У підсумку маємо високі ціни на гречку, які диктує дефіцит.
На конгресі побувала Галина КВІТКА.
Виробництво борошна та хліба в Україні.
Джерело: "АПК - Інформ".
