Другий місяць у країні переробляють цукрові буряки нового врожаю. Уже запущено 26 заводів, які зварили понад 170 тисяч тонн солодкого піску. За інформацією Мінагрополітики, коренеплоди зібрано на 38 тисячах гектарів (13% посівів), викопано 1,7 мільйона тонн стратегічної для харчовиків сировини. За добу в масштабах країни нині переробляють майже 100 тисяч тонн буряків, з яких заводи варять по 15—16 тисяч тонн цукру.

 

 

Водночас світові ціни на солодкий пісок стрибнули до найвищого показника за останні чотири роки. Глобальний дефіцит цукру зростає на тлі несприятливих погодних умов у Бразилії. Такі повідомлення інформагентств викликають тривогу пересічних споживачів. Не чи станеться так, що український цукор «втече» з країни на більш платоспроможні ринки?


Справді, відзначають експерти, у середньому світові ціни на цукор цьогоріч додали 47% через його дефіцит. Але українським споживачам з цього приводу особливо турбуватися не варто. За оцінками УкрАгроКонсалт, виробництво цукру в Україні нинішнього сезону становитиме 1,8—1,9 мільйона тонн, що цілком задовольнить внутрішні потреби (1,55 мільйона тонн) і дасть змогу наростити експорт. Причому на шляху нашого цукру, який з труднощами пробивається на зовнішні ринки, вимальовується чергова перешкода. Конкурентом для вітчизняного солодкого піску може стати російський продукт. За прогнозами аграрних експертів, Росія в 2016/2017 маркетинговому році (вересень 2016-го — серпень 2017-го) уперше зіткнеться зі значними надлишками цукру, що дасть поштовх різкому збільшенню його експорту. Попередньо, поставки за кордон можуть зрости до 100—200 тисяч тонн, тоді як у минулому сезоні експорт із РФ становив 6 тисяч тонн. І ринеться російський солодкий пісок насамперед до сусідніх держав.


А країни СНД і Середньої Азії, зазначають в УкрАгроКонсалт, є й одним з основних ринків збуту українського цукру. Згідно з офіційними даними, за січень—червень 2016 року Україна поставила до СНД майже 33 тисячі тонн цього стратегічного продукту (з них до Середньої Азії понад 40%), а за весь минулий рік — майже 83 тисячі (з них Середня Азія «з’їла» понад 57%). Останніми роками український цукор на зовнішніх ринках виграє за рахунок низької ціни — девальвація національної валюти знизила його вартість у доларовому еквіваленті. Але надалі, передусім за рахунок можливого надлишку продукту на внутрішньому ринку РФ, вартість цукру російського виробництва стане конкурентнішою. З огляду на закриття транзиту через російську територію, на наших експортерів чекає нелегка робота зі збереження традиційних для України ринків збуту.

 

Тим часом

 

Останніми місяцями активізувалися поставки українського цукру на зовнішні ринки. Так, за інформацією «Укрцукру», у серпні наша країна експортувала 32,9 тис. т цукру, що на 17,9% більше, ніж у липні. Поставки здійснювались до Грузії 6,9 тис. т, або 21%), Шрі-Ланки (6,3 тис. т, 19%), Азербайджану (4,9 тис. т, 15%), М’янми (4,9 тис. т, 15%) та Киргизії (1,9 тис. т, 5,9%). У липні український цукор купували Грузія (35%), Ізраїль (11%), Таджикистан (11%), Шрі-Ланка (9%), Албанія (9%) та Азербайджан (6%).

 

Збудований ще у 1911 році Глобинський цукровий завод також розпочав сезон переробки. На початку 2000-х років його обладнання намагалися вирізати на металобрухт, але підприємство встояло і після масштабної реконструкції ефективно працює. Планова потужність цьогоріч сягає 6 тис. т буряків на добу. Торік тамтешні цукровики зварили 70,9 тис. т солодкого піску.


Фото надані автором.