Перші позитивні результати запровадження десятирічної заборони на експорт необробленої деревини, що набрала чинності з 1 листопада 2015 року для всіх порід деревини, крім сосни (для сосни — з 1 січня 2017 року), свідчать про необхідність збереження мораторію та неприпустимість пропозицій уряду щодо його скасування. Про це йшлося під час круглого столу на тему: «Перші результати дії мораторію на експорт лісу-кругляка», проведеного під егідою Комітету з питань промислової політики та підприємництва.

Голова комітету Віктор Галасюк нагадав: запроваджений з метою подолання екологічної катастрофи та дефіциту сировини на внутрішньому ринку тимчасовий мораторій  повною мірою узгоджується з положеннями ГАТТ СОТ, а також ст. 17 закону про зовнішньоекономічну діяльність. Більше того, В. Галасюк заздалегідь звертався до КМУ щодо необхідності проведення процедури нотифікації, тобто інформування міжнародних партнерів, та надав уряду розширену аргументовану позицію щодо відстоювання інтересів України в частині імплементації положень закону.

«Сьогодні, коли проти України відбувається військова агресія, в нас є не тільки легітимні правові, дипломатичні та економічні, а й усі моральні підстави впроваджувати такі тимчасові заходи, які дають нам змогу врятувати наші ліси, зайнятість та залишки промисловості», — пояснив голова комітету.

Натомість заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України — торговельний представник України Наталія Микольська заявила, що мораторій не відповідає угоді СОТ та зобов’язанням в рамках угоди про Асоціацію з ЄС (ст. 35). Серед прогнозованих загроз представник уряду назвала ризик припинення міжнародного кредитування та застосування антисубсидиційних мит ЄС.

Утім, заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко нагадав про становище України у статусі сировинного придатку у разі скасування мораторію. За його словами, Україна, експорт якої переважно представлений сировиною, перебуває у повній залежності від кон’юнктури цін на світовому ринку. А прагнення збільшення доданої вартості за рахунок переробки мало б, на його переконання, об’єднати всіх громадян країни, адже виробництво готової продукції забезпечило б і високий рівень зайнятості, і наповнення бюджету, і гідний рівень життя.

За повідомленнями Інформаційного управління апарату Верховної Ради.