Питання поширення африканської чуми, яка масово знищує свиней, необхідно винести на засідання РНБО.
Така пропозиція прозвучала під час виїзного засідання Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин, що відбулося у Хмільнику на Вінниччині. Народні депутати, представники громадських організацій, керівники господарств, науковці були одностайні: проникнення до українських хлівів та ферм небезпечної для тварин хвороби може загрожувати економіці всієї країни, тож необхідно невідкладно розробити стратегію боротьби з цією недугою. Ситуація загрозлива, адже в українських хлівах та на фермах утримується понад 7,5 мільйона свиней. А для багатьох родин відгодівля «п’ятачків» — додатковий, а іноді і єдиний дохід до сімейного бюджету.
АЧС — питання національної безпеки, адже наша країна — великий гравець на зовнішньому ринку сільгосппродукції. Поширення африканської чуми свиней загрожує скороченню обсягів аграрного експорту. І не лише м’яса, а й зерна. А зважаючи на те, що Україна лише за перші сім місяців нинішнього року продала за кордон збіжжя на понад 3 млрд. дол., тобто набагато більше, ніж транш від МВФ, це може виявитися критичним для вітчизняної економіки. І така небезпека існує. Походження зерна з «брудної» території може стати причиною для відмови його закупівель іншими країнами. Адже, хоча люди до зарази не чутливі, але усе поголів’я свиней в епіцентрі виявлення вірусу за протиепізоотичними правилами доводиться присипляти і спалювати, а у радіусі кількох кілометрів — відправляти на забій з подальшою термічною обробкою м’яса при високій температурі. Навряд чи якась з держав захоче наражатися на таку небезпеку. Як відомо, для вірусу АЧС кордонів не існує. А у нас, про це говорили під час засідання комітету, в окремі тижні фіксуються по 2—3 спалахи. Є над чим замислитися...
Боротьба з інфекцією у вітчизняних хлівах і фермах гальмується, насамперед, браком державних коштів. Дійшло до того, що власникам тварин не завжди виплачується компенсація за вилучене поголів’я. Як повідомив голова Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа, процес напрацювання відповідних документів, які дають право отримати господарям знищених свиней компенсацію, досить забюрократизований. «Якщо фіксується випадок, проводиться вилучення худоби, потім — відповідні калькуляції, згодом — вердикт Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії на місцевому рівні, затим — звернення до місцевої ради, ухвалення нею рішення. Ми маємо, на жаль, ситуації, коли за минулорічні випадки у Київській області відшкодування так і не відбулося. Це спричиняє недовіру людей. У них немає впевненості, що їм будуть компенсовані всі суми».
Звісно, така ситуація сприяє поширенню АЧС. Власники свиней і так не поспішають повідомляти про випадки захворювання тварин в їхніх хлівах. А тут ще й вилучатимуть поголів’я без сплати відповідних компенсацій. Господарям залишається замовчувати, шукати шляхи для реалізації м’яса забитих на зараженій території «п’ятачків», що спричиняє розповсюдження інфекції.
Як вважає Володимир Лапа, відшкодування має здійснюватися швидко, тобто централізовано.
Кошти на компенсації населенню збитків за вилучених свиней повинні виділяти з держбюджету, бо місцеві з цим завданням не завжди можуть упоратися. Хоча законодавством передбачено, що за такі відшкодування відповідають місцеві органи державного самоврядування. Однак, як свідчить практика, у них, зазвичай, просто недостатньо коштів на непередбачувані видатки.
Народні депутати прислухалися до застережень щодо небезпек, викликаних розповсюдженням африканської чуми свиней. Головуючий на засіданні заступник аграрного комітету Верховної Ради Олександр Бакуменко повідомив, що комітет найближчим часом у повному складі збереться у столиці, де розглядатиме проект бюджету на 2017 рік і врахує це питання. Адже «необхідно виробити позицію, щоб компенсації йшли централізовано, ефективно, швидко».
Окрім того (про це також немало говорили під час засідання), потрібно відпрацювати механізм, щоб гроші, поки вони дійдуть до селян, не осідали у кишенях чиновників, як іноді воно буває.
Серед пропозицій, які прозвучали у Хмільнику, — винести протиепізоотичні питання на засідання РНБО.
До речі
Віце-президент Національної академії аграрних наук Михайло Бащенко повідомляє, що, на жаль, останні випадки захворювання АЧС підтверджуються. Зокрема, в Одеській області. Треба створювати на місцях якомога більше незалежних лабораторій. Таких, які зможуть підтверджувати випадки. Їх бракує.
Колаж Олексія КУСТОВСЬКОГО.
