Акції «Голосу України»
У серпні цього року редакція газети «Голос України» відправила посилку з книгами на адресу загальноосвітньої школи № 58 Маріуполя. Цей навчальний заклад розташований у селищі Талаківка, зовсім поруч із лінією розмежування. Школу відвідують не лише діти з селища, а й низки сіл «сірої» зони. Ми прагнули, аби до нового навчального року ці учні отримали примірники дитячої та сучасної «дорослої» літератури українською мовою. До посилки поклали книги, зібрані журналістами редакції, а також іншими небайдужими колегами. І ось нещодавно отримали листа подяки від колективу школи, а також розповідь про життя цього особливого навчального закладу.
Учні школи із книгами, надісланими із редакції «Голосу України».
Фото надане автором.
Тим часом акція «Донбас читає українською» триває. Під час цієї акції ми збираємо та відправляємо мешканцям сходу (в тому числі тимчасово окупованих територій) сучасну літературу українською мовою. Партнерами акції стали Національна спілка журналістів України, Київська організація НСЖУ, Централізована бібліотечна система Солом’янського району м. Києва, видавництво «Кальварія», громадська організація «Восток SOS», волонтери з Краматорська, Маріуполя, Сєверодонецька, Дружківки та інших міст.
«Шановна редакція газети «Голос України»!
Колектив і учні Маріупольської ЗОШ №58 висловлюють подяку за художню літературу, яка надійшла до шкільної бібліотеки завдяки волонтерам і мешканцям м. Києва. У рамках акції «Донбас читає українською» до нашої школи було доставлено 45 примірників нових книжок. Це багатожанрова художня література: і класика, і сучасна дитяча проза, і науково-популярна література, казки, збірники віршів, а також декілька книжок відомого українського письменника Миколи Махінчука (з автографом самого автора).
Із першого дня, як ми отримали «книжковий подарунок», діти по черзі брали літературу для домашнього сімейного читання. Хтось схопив посібник із прикладного мистецтва, хтось зацікавився історією фортець та замків України, молодші школярі розібрали вмить яскраві дитячі книжки, а старшокласники захопилися творчістю Миколи Махінчука.
Кожного дня ми, дорослі, відчуваємо захоплення учнів від прочитаного. Діти не тільки поспішають до бібліотеки, щоб поділитися своїми враженнями, а й обговорюють із друзями на перерві та під час прогулянок яскраві сюжети, цікаві історії та нові факти з сучасного життя. Наші учні — це читаючі діти. А завдяки таким подарункам хлопчики й дівчатка поповнюють свої уміння, навички, досвід, а ще за допомогою читання відкривають для себе багато невідомого».
Відчуваємо підтримку всієї країни
Лінія розмежування… Військовий конфлікт триває вже четвертий рік поспіль. На території, обпаленій війною, розташована загальноосвітня школа № 58. Для нас, учителів, і для наших учнів вона є другою домівкою. Цього року будівля гостинно відчинила свої двері для 285 учнів. З початку бойових дій наш колектив залишили чимало дітей: переїхали до центру Маріуполя чи до інших міст. Було дуже боляче від того, що школярі, яких знаємо від народження, кидають дім, рідну школу, малу батьківщину. А з найближчих сіл — Павлополя, Орловського, Пікуз (колишнє Комінтернове), де вже вирувала війна і навчатися було неможливо, до нас прибули нові учні. Прийняли їх із дорогою душею: дбали про них, тому що дітям потрібна була психологічна допомога.
Своєю чергою, педколектив школи відчуває підтримку українських колег. Київська гімназія «Домінанта», школи Дніпропетровщини, Запоріжжя, Західної України стали нам у цей час кращими друзями. Небайдужими залишалися військові ЗСУ, їх капелани, які знаходили час для спілкування з нашими учнями і давали змогу зрозуміти, що найцінніше для людини — життя, і військові готові захищати нас, ризикуючи власним життям.
Учителі школи є учасниками творчих конкурсів, майстер-класів, вебінарів, онлайн-конференцій, а їхні учні — учасники і дипломанти олімпіад, міжнародних конкурсів «Олімпус», «Соняшник», «Кенгуру», «Колосок», «Патріот» та інших. У стінах навчального закладу виховуємо справжніх патріотів з активною життєвою позицією, які поважають гідність і права людини. Вся робота колективу спрямована на формування вмінь і навичок розв’язувати складні завдання, критично мислити, приймати правильні рішення.
Так, багато страждань випало нам, мешканцям селищ на лінії конфлікту. За цей час ми здобули дуже багато друзів, які не залишились осторонь і підтримували у скрутні часи: хто ділом, хто добрим словом. Завдяки участі вчителя трудового навчання Олени Горб у проекті «Діти миру» облаштований «Кабінет вільного простору» — кімната психосоціальної адаптації учнів, де вони можуть перебувати після уроків. Разом із аніматором проводять дозвілля, займаються творчістю, читають книжки, які нам дарували благодійні організації, волонтери і звичайні небайдужі діти й дорослі з усієї країни. А раз на тиждень до нас приїздять представники Християнської Служби порятунку Володимир та Оксана Завадські, за участю яких діти з радістю опановують техніку «декупаж».
За підтримки Департаменту Європейської комісії з гуманітарної допомоги і захисту цивільного населення та Дитячого фонду ООН (UNISEF) наша школа стала учасником проекту «Діти миру», завдяки чому був відремонтований ганок школи, замінено вхідні двері. Роком раніше почалося втілення проекту «Нова актова зала» за підтримки агентства США з міжнародного розвитку (USAID), і торік відбулося відкриття давно омріяної актової зали. Її побудові сприяли багато добрих і небайдужих людей: голова селищної ради В’ячеслав Салгалов, працівники закладу на чолі з директором Зоєю Семененко, батьківська громада, депутатський корпус і представники HarvEast Holding.
Усе було б у нас добре, якби не війна. Так хочеться миру і спокою на нашій землі! Кожна дитина гідна зростати в щасливій родині і в гарній країні, а наші діти — саме такі. Вони розумні, талановиті, креативні, старанні, працьовиті й щиро відкриті до кожного, хто їм подарував за цей час хоч якусь частинку добра, уваги і радості.
Люблю рідний край
Воду з криниці, таку
прохолодну,
Я з насолодою п’ю.
Неньку Вкраїну
у віршах співаю,
За неї я Бога молю.
Крається серце
за рідну Вітчизну,
Бо я у житті — патріот.
За волю, за землю,
рідну країну,
За весь український
народ.
Хай не цурається нас
краща доля,
Багатшими люди
стають.
Не тільки грошима,
— совістю чистою,
Та в злагоді й мирі
живуть.
Наталія СІМЧЕНКО, завідувач бібліотекою Маріупольської ЗОШ № 58.
Донецька область.
