Представники партії «Європейська солідарність» в парламенті наголошують на тому, що більшість повинна неухильно дотримуватися Регламенту та гарантувати пропорційний розподіл квот керівних посад у комітетах. Оскільки жодній політичній силі поки що не надсилався запит про створення коаліції, «Слуга народу», найпевніше, має намір сформувати однопартійну більшість, йдеться в повідомленні, розміщеному на офіційному сайті партії. 

У ньому ж підкреслюється, що це перший випадок у нашій історії, коли партія може взяти на себе повну відповідальність за формування коаліції, а саме в цьому контексті дотримання Регламенту має особливу вагу. Ця політична сила оприлюднила свої пропозиції до формування керівництва комітетів. Михайла Забродського, наприклад, пропонують поставити на чолі комітету з питань національної безпеки та оборони. Прізвище діючого генерал-лейтенанта вже не вперше звучить як можлива кандидатура на цю посаду. Однак жодного разу представники більшості не висловили готовності підтвердити ймовірність такого призначення. Мовляв, у цьому скликанні багато людей, достойних обійняти такий пост. А очільник «Слуги народу» Дмитро Разумков неодноразово акцентував увагу на тому, що робитиме все для того, щоб якомога більше представників саме його політичної сили займали ключові посади. Мовляв, партія зайшла такою великою кількістю людей у парламент тому, що їй висловив довіру народ, і тепер майбутні депутати не можуть підвести своїх виборців.

«Європейська солідарність» на посаду голови комітету з питань європейської інтеграції пропонує Іванну Климпуш-Цинцадзе. І це очевидно з огляду на посаду віце-прем’єр-міністра з питань євроінтеграції, яку вона обіймає нині. Керувати комітетом з питань Регламенту хотіли б поставити Олега Синютку, а займатися справами ветеранів та осіб з інвалідністю професійно може Яна Зінкевич, вважають у партії.

Але, на думку Артура Герасимова, логіка формування комітетів у дев’ятому скликанні не відповідає національним інтересам держави. Так, за його словами, рішення про ліквідацію комітету з питань ветеранів уже ухвалено. Його компетенцію передадуть у комітет з питань соціальної політики. Каже, на представників «Слуги народу», які приймають всі рішення просто тому, що їх більшість, не вплинули навіть численні звернення ветеранських організацій із вимогою зберегти комітет. А № 54 зі списку «Слуги народу» Галина Третьякова зауважила, що ветерани є в складі різних комітетів і серед виборців, тож для їх захисту «не потрібна бюрократія з комітетами чи міністерствами». «Піар на цій темі» вона називає «додатковим способом нажитися». Майбутній депутат висловила переконання, що державні кошти мають іти на підтримку захисників, а не на працевлаштування державних службовців, які не мають жодного стосунку до АТО та фронту. Стратегія партії полягає в ухваленні закону про ветеранів, який чітко регламентує пільги та категорії. А ще — у створенні агенції, яка координуватиме надання пільг. У ній можуть працювати фахівці з числа ветеранів і це гарантуватиме цілісну соціальну політику. «У нас не буде комітетів у справах пенсіонерів чи інвалідів, чи ще когось, але ніхто не буде забутий чи обділений», — оптимістично заявляє Г. Третьякова.

Однак А. Герасимов висловлює застереження і з приводу того, що від комітету з питань свободи слова може залишитися тільки вивіска. Ця структура має залишатися ключовою в країні, яка знаходиться у стані гібридної війни. Він розкритикував також ідею об’єднання комітетів з прав людини та реінтеграційного. Мовляв, це нівелює акцент на головній проблемі — окупованих територіях. Ще один кандидат у народні депутати від «Європейської солідарності» Ахтем Чийгоз виступив із повідомленням про те, що ця політична сила ініціюватиме зміни до Конституції з метою закріплення статусу Криму як кримськотатарської національно-територіальної автономії. Працюватимуть також над законом про статус кримськотатарського народу в Україні. Схоже, майбутній парламентарій уже визначився, що працюватиме в рамках комітету з прав людини та національних меншин і закликає представників громадських організацій, які мають пропозиції до вдосконалення законодавчої бази з прав людини, долучатися до роботи.

Комітет з питань сім’ї, молоді та спорту може залишитися в структурі Верховної Ради. Про це кажуть представники «Опозиційної платформи — За життя». Мовляв, позицію про його збереження вдалося обстояти. За словами члена цієї політичної сили Нестора Шуфрича, це «єдине питання, з якого досягнуто консенсусу». Він також висловив сподівання на те, що звернення президента Національного  олімпійського комітету Сергія Бубки, громадськості та новообраних депутатів почують і вони сприятимуть збереженню цього комітету. Хоча представники монобільшості постійно наголошують на тому, що кількість парламентських комітетів необхідно зменшити, опозиціонери обстоюють формування ще одного — з питань вирішення проблем Донецької та Луганської областей. Втім, поки що про підтримку цієї пропозиції не йдеться. Натомість розглядається варіант, за якого питаннями Донецької та Луганської областей займатиметься комітет, у віданні якого одночасно будуть питання прав людини та національних меншин, стверджує Н. Шуфрич. «Наша позиція полягає в тому, що ці питання заслуговують, щоб бути разом з гуманітарними питаннями в окремому комітеті», — каже він. Політик також прокоментував ідею формування комітету з питань гуманітарної політики. «Наша пропозиція полягає в тому, щоб інформаційну політику перенести до предмета відання комітету з питань свободи слова. Але, на жаль, її не підтримали. І тепер існує реальна загроза того, що комітет з питань свободи слова матиме тільки красиву назву, а функціональні можливості впливати на свободу слова будуть дуже обмежені. І це нас турбує». Водночас, Н. Шуфрич зробив акцент на тому, що тільки «Опозиційна платформа — За життя» не робить заяви про можливу співпрацю з більшістю в парламенті. Саме тому, тут вважають, що мають повне право претендувати на керівництво в трьох парламентських комітетах, а також на посаду заступника Голови Верховної Ради.

А представники «Голосу» політичних обіцянок роздавати не поспішають, і з приводу місць у парламенті публічно не дебатують. Натомість, на своїй сторінці в Фейсбуці підбивають підсумки своєї «неймовірно короткої, динамічної та результативної виборчої кампанії». Тут порахували, що від народження партії до парламентських виборів минуло рівно 60 днів. Три десятки днів витрачено на агітаційну кампанію, 14 — на відбір кандидатів до списку мажоритарних округів. Передвиборних внесків отримали на суму 106 мільйонів гривень, більшість з яких витратили на рекламу. У парламенті «Голос» представлятиме 20 народних депутатів, 45 відсотків із них — жінки. «Ми ставили собі за мету і змогли продемонструвати новий рівень політичної культури успішної парламентської кампанії -без чорного піару й тіньового бюджету, без адмінресурсів та хабарів, без олігархічних домовленостей і продажу політичних рішень у кредит», — йдеться у цьому звіті.