Що спільного в Гадяча, що на Полтавщині, запорізького Токмака, харківського Чугуєва, селища Доброслав під Одесою, Шумська з Тернопілля чи Новопскова, розташованого поблизу самісінького східного кордону нашої держави на Луганщині? Як з’ясувалося під час урочистої церемонії пошанування переможців загальноукраїнського конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування» за 2019 рік, усіх їх об’єднує те, що місцева влада тамтешніх обласних, районних, міських, селищних та сільських громад, як мовиться, не даремно їсть свій хліб.

Подія, про яку йдеться, відбулась у столиці, в клубі Кабінету Міністрів напередодні Дня місцевого самоврядування в Україні. Переможцям за трьома цьогорічними тематиками конкурсу, який Міністерство розвитку територій та громад уже шостий рік поспіль проводить за унікальною методикою Ради Європи, вручили дипломи трьох ступенів та спеціальні відзнаки.

А тепер трохи докладніше про дипломантів конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування». Наприклад, у Чугуєві на Харківщині створили сучасну геоінформаційну систему, здійснили грошову оцінку землі та комунальної власності, оцифрували всю інформацію, оновили генеральний та архітектурно-будівничий плани міста. Це істотно збільшило надходження до бюджету і принесло авторам та розробникам ідеї диплом І ступеня в своїй номінації.

Амбітну мету поставила перед собою Ставищенська сільська рада (Житомирщина) — отримати цифрову карту земель чотирьох своїх населених пунктів та ґрунтів поза межами цих сіл. З’ясувалося, що попередники нинішніх очільників громади, залишивши кабінети після виборів, забрали з собою всю інформацію про власників землі, документи її просторової візуалізації та матеріали про адміністрування платежів за землю. Натомість наступники вирішили повернути головний ресурс громаді.

Послухати Миколу Думу, голову Байковецької ОТГ (Тернопільщина), так інвестори самі стукають у двері цієї сільської громади, ніби там, як мовиться, «медом помазано». Насправді автори згаданої практики (диплом І ступеня) зуміли створити по-європейському прозорі умови ведення бізнесу на своїй території, якими і скористався зарубіжний бізнес, змагаючись з багатьма набагато потужнішими конкурентами, як-от, сусідній обласний центр.

Байковецька ОТГ перемогла конкурентів, і сьогодні бортові комп’ютери для престижних марок німецьких автомобілів виготовляють саме в них, на її території працюють ще кілька потужних підприємств, а громада має солідні бюджетні надходження, високий рівень зайнятості, відповідний добробут громадян.

Цього року вкотре серед дипломантів конкурсу — Тростянецька ОТГ, що на Сумщині (диплом І ступеня). Вона, як міфічний птах Фенікс, відродилася майже з попелу. Невтомний очільник громади Юрій Бова зізнався на загал, що ще недавнє минуле їхнього містечка (33 тисячі жителів) та довколишніх сіл, що об’єдналися з ним, було сумним — депресія, безнадія, безробіття...

Сьогодні завдяки проектам розвитку вчорашній безперспективний Тростянець перетворився на чисте гарне місто, відроджені туристичні принади якого, передусім чудові фестивалі, притягують сюди подорожувальників з України та зарубіжжя. Минулого року їх було понад 32 тисячі, а міська влада мріє про 300 тисяч! Показовий і такий факт, який згадав голова під час презентації цієї практики: вже нині до Тростянця на постійне місце проживання приїздить більше людей, ніж від’їжджає в пошуках кращих світів.

Це лише декілька прикладів «Кращих практик». Загалом їх 30, і кожна має свою особливість, варта дослідження і запозичення досвіду.

Міністерство розвитку територій та громад за сприяння Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні», ґрунтуючись на практиках-переможцях (а їх уже понад 170 за всі роки проведення згаданого конкурсу!), створило відкритий банк найкращих інновацій місцевого розвитку, який сьогодні доступний кожному.

Вл. інф.