Днями на засіданні Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку розглядали проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо детінізації ринку металургійної сировини та операцій з металобрухтом) (№ 2426).
Один з авторів документа народний депутат Дмитро Кисилевський нагадав, що цей ринок в Україні сьогодні оцінюють у 20 мільярдів гривень, з них 16 мільярдів — у тіні. Ситуація катастрофічна. Й не в останню чергу через недосконале законодавство, що необхідно виправляти. Дмитро Кисилевський вказав на п’ять основних позицій, які містить оновлений проект закону і які допоможуть ліквідувати корупційні схеми у цій галузі.
Перше — скасувати поділ на промисловий та побутовий лом.
Нині заборонено приймати від населення промисловий брухт, при цьому наявні визначення не дають чіткого розуміння, який брухт є побутовим, а який промисловим. Збереження поділу лому в сучасних умовах створює можливості для зловживань з боку правоохоронних органів.
Водночас присутні на засіданні представники телекомунікаційних компаній просили депутатів у майбутньому додати до законопроекту пункт про заборону приймати телекомунікаційне обладнання, яке, за їхніми словами, легко розпізнати. Присутні представники металургійних асоціацій наголошували, що найбільш ефективним у боротьбі зі злодіями, які крадуть метал, буде обладнання пунктів приймання відеокамерами. Це дієво і недорого.
Друге — спростити вимоги для заготівельників.
На думку авторів законопроекту, необхідно скасувати нездійсненні вимоги щодо наявності брухтопереробного та вантажопідйомного обладнання, які для невеликих пунктів (а таких більшість) є економічно недоцільними, а відтак неможливими для виконання. Місцеві хабарники користуються цим і вимагають гроші за те, що «не помітять» відсутності вказаного обладнання.
Третє — усунути неефективні механізми регулювання.
Ще одним джерелом для хабарників є акти обстеження, які видають місцеві адміністрації. Як пояснюють законотворці, оформлення таких документів втратило сенс разом зі скасуванням ліцензування заготівлі металобрухту.
Четверте — дозволити розрахунки за готівку.
Пропонується скасувати заборону на розрахунки готівкою за металобрухт, що здається населенням, а також спростити фіксування даних особи, яка здає брухт. Надмірна зарегульованість у цій сфері призводить тільки до того, що майже весь брухт від населення приймається без дотримання жодних правил.
П’яте — не карати за відсутність у неіснуючому переліку.
Статтею 213 Кримінального кодексу України встановлено відповідальність за здійснення операцій з брухтом посадових осіб суб’єктів господарювання, яких не внесено до відповідного переліку суб’єктів господарювання. Хоча після скасування ліцензування операцій із металобрухтом не існує та не передбачено законодавством жодного такого переліку.
Народні депутати погодилися, що ринок металобрухту давно слід модернізувати й дати підприємцям можливість працювати чесно. Комітет з питань економічного розвитку рекомендував Верховній Раді прийняти його за основу у першому читанні.
