Стан виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, а також формування Урядово-парламентської дорожньої карти пріоритетних законопроектів у сфері європейської інтеграції стали головними пунктами порядку денного чергового засідання Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України з ЄС, яке відбулося 4 грудня.
До участі в засіданні запросили віце-прем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитра Кулебу, а також заступників міністрів та очільників держслужби, причетних до адаптації законодавства України до законодавства ЄС та реалізації зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Голова комітету Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що народні депутати зацікавлені у співпраці з Урядовим офісом. «Для нас важливим компонентом роботи є не тільки розгляд законопроектів і надання експертиз та висновків щодо відповідності того чи іншого законопроекту Угоді про асоціацію, а й робота з використання парламентського контролю за тим, як уряд виконує цю принципову для нас угоду».
Під час нинішнього засідання представники міністерств розповіли про роботу, яку вже здійснено, що планується зробити найближчим часом і які труднощі виникають. Зокрема триває робота щодо підготовки до ратифікації Римського статуту і розпочинається аналогічна робота щодо Стамбульської конвенції. Серед пріоритетів — перезапуск законодавства України в сфері захисту інтелектуальної власності та захисту авторського права, адаптація законодавства до права ЄС в галузі освіти та медицини, ядерної енергетики, відновлюваних джерел енер-гії, впровадження технологій, які дадуть змогу зменшити викиди вуглецю в повітря. І якщо в останньому, за словами заступника міністра енер-гетики та захисту довкілля Костянтина Чижика, Україна може навіть допомогти ЄС, то в питаннях вивчення прибутковості шахт, закриття нерентабельних та створення альтернативних робочих місць в Києві очікують на допомогу з боку європейських партнерів. З огляду на майбутні засідання Парламентського комітету асоціації Україна—ЄС та Ради асоціації Україна—ЄС, які мають відбутися найближчими місяцями, таку зустріч можна назвати своєрідним звірянням годинників. На думку Іванни Климпуш-Цинцадзе, такі спільні засідання мають відбуватися раз на квартал, щоб узгоджувати позиції парламенту та уряду і бачити, де різні гілки влади можуть підставити одна одній плече.
З тим, що парламент та уряд мають координувати свою роботу, згоден і віце-прем’єр-міністр з питань євроінтеграції Дмитро Кулеба. «На моє глибоке переконання європейська інтеграція має бути над внутрішньополітичними дискусіями й об’єднувати фракції, об’єднувати парламент», — завив він. Дмитро Кулеба зауважив, що євроінтеграція для України — це «не просто дороговказ, а стратегічна мета». І запевнив, що за три останні місяці з Урядового офісу не вийшов жоден нормативний акт, який би суперечив Угоді про асоціацію.
Він також повідомив, що спільну парламентсько-урядову платформу євроінтеграції, завданням якої є забезпечити регулярний діалог між парламентом і урядом щодо інтеграції України до ЄС та наближення нашого законодавства до права Євросоюзу, було створено саме в такому форматі, щоб долучити до цього процесу весь парламент.
Народні депутати знову порушили питання щодо ефективності співпраці комітету з міністерствами і вже не вперше нагадали, що зацікавлені отримувати від міністерств правову експертизу профільних законопроектів. Дмитро Кулеба запевнив, що уряд готовий до такої співпраці.
«Станом на цей час євроінтеграція у нас — єдина повністю вимірювана і підзвітна політика в державі. Жодна інша політика в державі такою не є», — наголосив Дмитро Кулеба. Щоб суспільство бачило реальний стан реалізації Угоди про асоціацію України з ЄС, в листопаді було вирішено відкрити «Пульс Угоди», який оно-влюватимуть щодватижні.
