Як проблему Солотвина перетворити на оздоровчий туризм, рекреаційну і реабілітаційну діяльність? Це покликаний реалізувати міжнародний інвестиційний проєкт.
«Дорожня карта вирішення надзвичайної ситуації у селищі Солотвино та створення рішень для стійкого майбутнього» — таку назву мала міжнародна конференція, що відбувалася у рамках проєкту ImProDiReT за підтримки Закарпатської облдержадміністрації. Захід провели у комплексі «Деренівська купіль», що під Ужгородом.
Варто зазначити: соляні розчини із вироблених шахт і проваль Солотвина загрожують водам цілого Дунайського басейну. Тож наскільки це важливо для області, України й держав, що розташовані в басейнах річок Тиси і Дунаю, та й загалом структур Євросоюзу, засвідчує коло учасників наради: в. о. голови Закарпатської ОДА Олексій Гетманенко, голова облради Михайло Рівіс, керівник проекту ImProDiReT Пітер Глерум (Нідерланди), представники Генерального департаменту з питань європейського цивільного захисту та гуманітарної допомоги Європейської комісії Елені Печліванідоу (Бельгія), департаменту водної дипломатії та стратегії Дунайського регіону Міністерства закордонних справ та торгівлі Угорщини, національний координатор стратегії Дунайського регіону від Угорщини Віктор Оросі, департаменту промислової політики Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Юрій Хоменко, керівник державного підприємства «Виробнича дирекція «Солерудліквідація» Олександр Поштук, дослідниця, науковець Делфтського технічного університету Аббі Оненчан (Нідерланди) тощо.
Серед учасників також фахівці Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, Інституту геологічних наук НАН України, що розробив унікальні мапи ризиків, Делфтського технічного університету (Нідерланди), який розробив мобільний додаток для оповіщення людей про наближення небезпеки.
Насамперед зазначалося, інформує прес-служба ОДА, що проєкт «Вдосконалення стратегії зниження ризиків стихійних лих у Закарпатській області» фінансується Європейською комісією і має на меті амбітне завдання: сформувати дорожню карту розв’язання гострої проблеми надзвичайної ситуації державного значення на Солотвинському солеруднику.
Олексій Гетманенко у виступі наголосив, що створення безпечного простору для життєдіяльності в зоні Солотвинського солерудника як фактора економічного добробуту впродовж століть має бути доповнено створенням нових домінуючих галузей та економічних можливостей.
— Однією з таких можливостей є оздоровчий туризм, рекреаційна та реабілітаційна діяльність, окремі напрями медичного туризму, які за Стратегією розвитку Закарпаття на 2021—2027 роки є одними із напрямів смарт-спеціалізації області, — наголосив посадовець. І закликав фахівців закласти якісні дороговкази для формування здорового, безпечного та привабливого майбутнього для громади Солотвина зокрема і Закарпаття у цілому.
Обговорено й план дій для зменшення ризику надзвичайної ситуації та поступового комплексного розвитку території, що потребує скоординованих спільних зусиль усіх зацікавлених сторін.
Слід додати, що цілющі солоні води Солотвина, розташованого на кордоні з Румунією, уже добрі три десятиліття як стали меккою оздоровчого туризму для українців і жителів сусідніх країн. Незважаючи на ризики глибоких проваль і зсувів, люди починаючи з весни і до глибокої осені їдуть сюди лікуватися. Ця місцевість здобула собі славу закарпатського Мертвого моря.
Довідково
У грудні 2010 року ситуацію, пов’язану з небезпечними екзогенними геологічними процесами на території Солотвинських соляних шахт, було визнано надзвичайною. Як результат — оголошення зоною екологічного лиха державного значення. Деградована територія покриває сотні домогосподарств, школи, будівлі громади, споруди, зовнішні мережі та дороги. Проте громада намагається розвиватися на свій страх і ризик без комплексного рішення викликів, що постали.
Ужгород.
