Степан Волковецький (на знімку) — знана та шанована на Прикарпатті особистість. Уже одинадцять років поспіль громадськість довіряє йому очолювати Івано-Франківське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Працює на громадських засадах.
Та він не тільки цим завоював повагу. Має значний досвід дипломатичної та посольської роботи. Добре пам’ятають подвижницьку працю Степана Васильовича на посаді голови Івано-Франківської обласної ради та облдержадміністрації. А також як народного депутата перших двох демократичних скликань. Один із небагатьох парламентаріїв, котрий принципово відмовився від столичної прописки та квартири. Не перестрибував із фракції до фракції та не змінював політичної орієнтації.
«Прагнув власним прикладом показати відмінність нового політикуму молодої Української держави. Та ще й із принципових міркувань. Цієї лінії дотримуюся й понині. Накладає обов’язок і той факт, що був серед тих державотворців, котрі закладали засади нової Конституції. Ми достатньо довго йшли до її прийняття. Написанню Основного Закону передував важкий процес. Пригадую створення робочої групи на Івано-Франківщині ще на початку 90-х, до якої увійшли відомі юристи Михайло та Василь Костицькі, Володимир Кампо, Олег Вівчаренко. Її очолював спочатку тодішній голова облради Микола Яковина. Опісля доручили мені як голові облради. Дуже багато тогочасних напрацювань та положень увійшло в тіло прийнятої у 1996 році Конституції. Зокрема, преамбула: «Усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями...», — розмислює Степан Волковецький.
Для того часу це було абсолютно нове, бо далі діяв Основний Закон неіснуючої УРСР, де стаття 6 утверджувала керівну і спрямовуючу роль Комуністичної партії. Натомість у новому документі передбачався поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову, із гарантіями місцевого самоврядування, та багато інших засад, які є ознаками реальної, а не бутафорної демократії. Вивчали Конституції європейських держав, переймали досвід римського права тощо. «На моє переконання, така довга історія конституційного процесу пояснюється тим, що було дуже важко прийти до консенсусу в розумінні основних принципових положень майбутнього Основного Закону. Це підтвердив не тільки сам хід законотворчого процесу, а й так звана конституційна ніч. Особливі дебати були щодо статті 10 про державну мову. Багато представників комуністичної більшості вимагали двомовності чи її фактичного варіанта у вигляді «державна мова — українська, офіційна — російська», що фактично узаконювало б державний статус російської. Нарешті була проголосована формула у прийнятій редакції, де російська мова все-таки виділена, але в ряду мови корінних народів та національних меншин. Велика праця робочої групи у складі депутата від Івано-Франківщини, тодішнього голови ВО «Просвіта» Павла Мовчана, народних депутатів Сергія Головатого та Степана Хмари дала результат. Остаточний варіант статті 10 затвердила більшість депутатів Верховної Ради», — пригадує політик.
Були узаконені заборона цензури, свобода політичної діяльності, екологічна безпека, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та багато інших надзвичайно потрібних для повноцінної діяльності молодої Української держави положень. Зокрема, стаття 17 Конституції передбачає захист суверенітету, територіальної цілісності, забезпечення економічної та інформаційної безпеки, недоторканності державних кордонів. Степан Волковецький наводить приклад спілкування із колишнім президентом Польщі Александром Квасьнєвським. Коли його запитували, яка форма правління краща: парламентсько-президентська чи президентсько-парламентська, то політик наголошував не на формі, а на виконанні законів.
«В українському політикумі можна почути думку про недосконалість прийнятої Конституції. Маю свою точку зору. Насамперед, вона визнана однією з найдемократичніших у Європі. Напевне, конституція держави не буває ідеальною. Але головна проблема полягає в тому, що основні її положення в нашій країні не виконуються. І створюється ілюзія, що варто змінити Основний Закон чи окремі положення, й це кардинально поліпшить українське суспільство, люди стануть жити краще. Переконаний, що повинна бути спочатку повага до закону, а Конституція є Основним Законом, і цю повагу треба культивувати найперше від влади, яка має бути прикладом дотримання законності та правопорядку. Пригадаймо, що європейська цивілізація, на яку ми орієнтуємося, виникла в тому числі і на основі римського права, яке передбачає неухильне виконання закону. На жаль, різні політичні сили по-своєму трактують положення Конституції, що призвело до нинішнього хаосу в державі», — наголошує Степан Волковецький.
Івано-Франківська область.
Фото надане ВТ «Просвіта».
