Микола Сольський, Сергій Рахманін, Сергій Соболєв, Олександр Корнієнко.
Вадим Рабінович, Ірина Геращенко.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Більше фото тут
Сьогодні розпочинає роботу четверта сесія Верховної Ради України дев’ятого скликання
В Україні стартує новий політичний сезон — розпочинає роботу нова, четверта сесія Верховної Ради України дев’ятого скликання. У період пандемії коронавірусу перед народними депутатами постає безліч і старих, і нових викликів — підставити плече державі у боротьбі з епідемією, не допустити колапсу і падіння вітчизняної економіки, зростання безробіття, забезпечити належний соціальний захист тим, хто не здатний самотужки потурбуватися про себе, не забувати про потреби обороноздатності, а також вчасно схвалити реалістичний Державний бюджет України на наступний 2021 рік.
Напередодні відкриття нової сесії в парламенті відбулася нарада голів депутатських фракцій і груп та комітетів Верховної Ради. Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков нагадав, що наступного року відзначатимемо 30-ту річницю Незалежності України, тож важливо до цієї дати ухвалити закон про державні символи. Для цього вже створено робочу групу на чолі з главою парламенту, до якої входять представники усіх фракцій та груп. До цього процесу також долучилися
Президент і Кабінет Міністрів. Дмитро Разумков нагадав, що для схвалення відповідного законопроекту необхідно не менш як 300 голосів народних депутатів України.
«Було б дуже бажано, щоб до цієї дати ми ухвалили загальний закон про державні символи», — сказав Голова Верховної Ради, висловивши сподівання, що ця робота буде плідною та буде доведена до кінця.
Учасники наради вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих п’ять років тому нацгвардійців під час сутичок під стінами парламенту. «Вони віддали життя не на фронті, вони загинули у мирному Києві, захищаючи, в тому числі, багатьох з тих, хто сьогодні є в цій залі», — сказав Дмитро Разумков. Слідство ще не завершено, одна підозрювана особа випущена на свободу, а винні досі не понесли покарання. Тому у родичів загиблих складається враження, начебто процес розслідування зумисне затягується. Глава парламенту наголосив, що парламент не може впливати на судову гілку влади, проте закликав профільні комітети долучитися до цього процесу в рамках своїх повноважень.
Можна працювати і у жорстких умовах
Глава парламенту нагадав, що минув рік роботи Верховної Ради дев’ятого скликання. За цей період, за його словами, незважаючи на іноді жорсткі дискусії у залі пленарних засідань і на погоджувальних радах, майже 150 законів було прийнято конституційною більшістю. Тоді як за минулу каденцію парламенту було прийнято 26 законопроектів такою кількістю голосів — понад 300. «Це свідчить про те, що Верховна Рада може працювати», — наголосив Дмитро Разумков.
Голова Верховної Ради також відзначив, що український парламент у період боротьби з пандемією коронавірусу долав багато викликів, зокрема, схваливши необхідні закони. За його словами, потрібно також схвалити законопроекти, необхідні для підтримки малого бізнесу, розвитку внутрішнього потенціалу країни. Дмитро Разумков наголосив, що криза може стати і «полем можливостей», і ці можливості потрібно використати задля подальшого розвитку держави.
У Верховній Раді також триває опрацювання законопроекту про опозицію, створено робочу групу на чолі з Першим заступником глави парламенту Русланом Стефанчуком. Дмитро Разумков закликав усі депутатські фракції та групи долучитися до цього процесу, а також напрацювати якісний законопроект щодо законодавчого спаму, адже така проблема у парламенті є.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук поінформував про реалізацію Плану законодавчої діяльності парламенту та діяльність робочих груп над законопроектами про парламентську опозицію, народовладдя.
Парламентарій наголосив на потребі якості законопроектів. «До 90% законопроектів, які розглядаються у Верховній Раді, — це зміни і доповнення до чинного законодавства, — сказав Р. Стефанчук. — Усе-таки хотілося б, щоб ми системно підходили до напрацювання нового законодавства, системних законів, це відбувається в окремих робочих групах. Це — і питання законодавства про народовладдя, яке ми, дай Боже, приймемо цієї осені, й інших системних законів».
Нинішнього пленарного тижня парламент працюватиме у попередньому режимі — у вівторок та четвер з 10.00 до 15.00, з перервою з 12.00 до 12.30, однак 1 вересня пленарне засідання розпочнеться о 12-й годині. У середу і п’ятницю — з 10.00 до 14.00, у п’ятницю о 10-й годині відбудеться «Година запитань до уряду», а після 13-ї години — «Різне». Після пленарних засідань депутати працюватимуть у парламентських комітетах.
У четвер планується затвердити зміни до Календарного плану Верховної Ради. У зв’язку з проведенням у жовтні місцевих виборів передбачається два тижні поспіль працювати у комітетах і виборчих округах.
Пленарного тижня 1—4 вересня народні обранці, зокрема, планують розглянути проекти змін до Держбюджету-2020, законопроекти про Установу бізнес-омбудсмена, щодо судового збору, зміни до деяких законів України щодо уточнення виборчих процедур, утворення та ліквідації районних адміністрацій, зміни до Податкового та Митного кодексів щодо стимулювання розвитку електротранспорту, зміни до Податкового кодексу щодо акцизного збору з тютюнових виробів та ін., ратифікацію низки міжнародних угод.
Діалог замість сутичок
Під час виступів від депутатських фракцій перший заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко запропонував запросити на Годину запитань до уряду міністра охорони здоров’я Максима Степанова, оскільки у депутатів є багато запитань щодо боротьби з епідемією, карантинних заходів тощо. Цю пропозицію підтримав і Дмитро Разумков, і представники інших фракцій. Парламентарій висловив сподівання, що такі події, які трапилися під стінами парламенту п’ять років тому, коли загинули нацгвардійці, більше ніколи не повторяться, а всі суперечливі питання вирішуватимуться у сесійній залі шляхом дискусії, пошуку компромісу. О. Корнієнко наголосив на потребі на новій сесії схвалити законодавство щодо референдуму за народною ініціативою, укрупнення районів, а також системні економічні закони — зокрема, про індустріальні парки, щодо локалізації, диджіталізації, ІТ-бізнесу, про Бюро економічної безпеки, безпекові, соціальні закони, завершити реформу парламенту.
Співголова депутатської фракції «Опозиційна платформа — За життя» Вадим Рабінович закликав на законодавчому рівні заборонити силові угруповання (на кшталт тих, що обстріляли автобус із партійними активістами на Харківщині). «Такі угруповання мають бути лише державні», — сказав В. Рабінович та звернувся до правоохоронців із вимогою належно розслідувати напад на автобус на Харківщині. Фракція ОПЗЖ також запропонувала ухвалити низку законопроектів, зокрема, щодо неоподаткування мінімальної зарплати.
Співголова фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко назвала три основні проблеми, які, на її думку, найбільше нині турбують людей: катастрофічна ситуація з економікою, безпекові питання та боротьба з пандемією коронавірусу.
Політик привернула увагу до того, що батьки і 450 тисяч учителів мають за свої зарплати купувати маски та антисептики у новому навчальному році, а уряд не виділив на це кошти. І. Геращенко також наголосила на потребі належного захисту медиків, котрі нині «на передовій» боротьби з пандемією. У «Європейської солідарності» також є претензії до роботи мінської переговорної групи. Фракція наполягає, щоб український парламент дав оцінку ситуації в Білорусі та ухвалив відповідну заяву, пропонує створити ТСК щодо затягування розслідування справи Шеремета, схвалити постанову про визнання «вагнерівців» терористичною організацією.
Заступник голови фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв назвав неприпустимим зростання тарифів на газ та інші житлово-комунальні послуги для населення. За його словами, це нівелює зростання на 277 гривень мінімальної зарплати.
Фракція пропонує утворити ТСК щодо ситуації в атомній енергетиці, ухвалити законопроекти, які стосуються питань енергетики, газової безпеки, соціального захисту, контролю за офшорними юрисдикціями, а також «врегулювати помилки», пов’язані із запровадженням ринку землі сільськогосподарського призначення.
Вибори можливі лише за умови повної деокупації
«Від Верховної Ради зараз найбільше потребується мудрість», — заявив голова фракції «Голос» Сергій Рахманін. Він наголосив, що фракція не дозволить провести місцеві вибори на тимчасово окупованих територіях Донбасу. «Будь-які спроби створити умови для проведення виборів на окупованих територіях цієї осені — це серйозна загроза національній безпеці, державному суверенітету, територіальній цілісності України», — наголосив С. Рахманін. Він нагадав, що саме завдяки позиції «Голосу» до постанови про проведення виборів на тимчасово окупованих територіях включили пункт про можливість проведення виборів лише за умови їхньої повної деокупації та реінтеграції. Фракція також наполягає на створенні ТСК щодо видачі затриманих «вагнерівців» у Білорусі й хоче заслухати у парламенті віце-прем’єра Олексія Рєзнікова щодо позиції України на мінських перемовинах.
Співголова депутатської групи «За майбутнє» Віктор Бондар висловив думку, що запропонований порядок денний парламенту не дає відповіді на головні проблеми: безпека, суди, земля та інші.
Люди очікують позитивних змін у державі й плідної роботи парламенту, наголосив голова ДГ «Довіра» Олег Кулініч. За його словами, від карантинних заходів найбільше постраждав малий бізнес. У перші місяці карантину закрилося майже 700 малих підприємств, і нині в Україні — 432 тисячі безробітних. «Тому очікуємо від уряду законодавчих ініціатив, спрямованих на підтримку малого і середнього бізнесу», — сказав парламентарій, зауваживши, що низку економічних законопроектів запропонували і депутати групи.
Держбюджет-2021 обіцяють подати вчасно
Глава парламенту Дмитро Разумков нагадав, що Кабінет Міністрів має подати проект закону про Державний бюджет України на 2021 рік до 15 вересня 2020 року.
У свою чергу, представник Кабінету Міністрів України у Верховній Раді Василь Мокан запевнив, що уряд вчасно подасть до парламенту проект Держбюджету-2021. «Уряд націлений на конструктивну співпрацю і взаємодію з парламентом, відкритий до діалогу, — сказав В. Мокан. — Триває над цим робота, і у встановлені законодавством терміни — до 15 вересня — буде подано проект основного фінансового документа нашої держави».
За словами представника Кабміну, уряд також планує у вересні приділити особливу увагу євроінтеграційним ініціативам. Уряд вніс зміни до свого регламенту — і тепер всі висновки Кабінету Міністрів, позиція міністерств та інших центральних органів виконавчої влади стосовно зареєстрованих законопроектів і висновки Міністерства фінансів щодо впливу зареєстрованих законопроектів на показники Держбюджету — будуть опубліковані у відкритому доступі.
Під час виступів від парламентських комітетів, зокрема, голова Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький звернувся до уряду з проханням розробити підзаконні акти, які необхідні для виплати страхових виплат медикам.
Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила на потребі реального наповнення законодавчого забезпечення європейської інтеграції і звернулася до уряду з проханням надати перелік законопроектів, необхідних для виконання Угоди про асоціацію з ЄС.
Голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова поінформувала про виплату страхових виплат медикам (чи їхнім родинам у разі смерті) у зв’язку із захворюванням на COVID-19, запевнивши, що ця ситуація перебуває на контролі у профільному комітеті.
Голова Комітету з питань фінансової, податкової та митної політики Данило Гетьманцев розповів, що на розгляді у комітеті перебувають законопроекти щодо пільг для туристичної і креативної галузей, ІТ-бізнесу, про інвестнянь та інші.
Голова Комітету з питань молоді та спорту Андрій Кожем’якін наголосив на потребі продовжити державну програму кредитування будівництва житла для молоді.
Голова Комітету з питань прав людини Дмитро Лубінець висловив думку, що навчальні заклади — школи, дитсадки, заклади профтехосвіти, виші — не готові до початку нового навчального року. Адже уряд не виділив кошти на забезпечення освітніх закладів масками і антисептиками і це перекладено на плечі місцевих закладів, або самих викладачів і батьків.
Довідково
Четверта сесія Верховної Ради України дев’ятого скликання триватиме до 22 січня 2021 року. Календарним планом передбачено, що десять тижнів Верховна Рада працюватиме у режимі пленарних засідань. Ще сім тижнів народні депутати працюватимуть у комітетах, комісіях, депутатських фракціях (депутатських групах). Для роботи з виборцями відведено чотири тижні.
