Хочу розповісти вам про унікального чоловіка, цілеспрямованість і робота над собою якого вражають. Силу волі та наполегливість котрого ставлять за приклад. Якому заздрять і котрого поважають одночасно. Ця оповідь про непересічність. Про бійця і лідера. І цікаву, крім усього, людину.

Олексій Просяний — відомий чернівецький підприємець, причому працював на багатьох напрямах місцевої економіки. Усюди, за твердженням колег, успішно. Він амбітний, націлений, упертий, послідовний. Колеги по роботі відзначають також його педантичність і далекоглядність. Олексій завжди вмів прораховувати перспективу на десятиліття, вибудовуючи успішні у подальшому проекти. Крім усього, він ще й постійний передплатник газети «Голос України», як і значна частина його працівників. Тому розмовляємо у його офісі як із партнером, колегою, однодумцем.

— Пане Олексію, що є ключовим у вашій формулі успіху?

— Я завжди любив ставити перед собою завдання, які з першого погляду здавалися невирішуваними. Намагався піднімати планку, долати бар’єри, робив виклик найскладнішим ситуаціям. Під таку життєву позицію формував і свою команду. Не терпів байдужих і лінивих, заохочував проривних, цікавих, нестандартних. Найбільший мій капітал — це люди, мої партнери, однодумці, які самі по собі вже є локомотивами ідей, новаторами з філософією переможців.

У бізнесі люди важливі, а багатогранні, настирливі, з елементами трудоголізму — неоціненні.

— Нині у Чернівцях з’явилося багато менторів та обіцяльників — переддень виборів. Що ви вважаєте найбільшою проблемою Чернівців, які загрузли у комунальних та інфраструктурних негараздах?

— Пасивність, клановість, злодійкуватість влади. Неповороткість у рішеннях депутатського корпусу. Протистояння у сесійній залі через «шкурні питання». Відсутність будь-якої стратегії розвитку, розпорошеність ідей та бачення майбутнього. А ще непідзвітність перед містянами, індиферентність щодо громадської думки відносно себе. Звідси відірваність від реалій, безпорадність та безініціативність.

Тих же, хто намагається змінити такий стан речей, одразу стриножують, блокують, як у футболі зносять у карному майданчику.

У результаті маємо місто, за яке соромно нам, а не їм. Чернівці втрачають туристичні потоки, інвестиційну привабливість, близьку успішну перспективу, ганебно програють економічне дербі містам-сусідам. А потрібен капітальний ремонт Чернівців, і початися він має з порядку у мізках оновленого депутатського корпусу, нової людини у головному кабінеті Ратуші. Нова кров, нові рішення, нові стандарти, нові стереотипи необхідні однозначно. Попередній карт-бланш вичерпано.

— Ви не хотіли б самі стати міським головою?

— Не думаю. Я з прикладної сфери, де превалюють швидкі, обдумані ночами рішення. Де кожне з них — це гра наввипередки, битва інтелектів. Де колегіальність має бути стрімкою, інакше вона просто стає гальмами. Тому вважаю, що міську вертикаль мала би очолити, найперше, порядна людина, а також креативний менеджер та стратег. І я, і чернівчани готові підтримати таку людину, заточену на розвиток. Ми підставимо плечі.

Цю думку поділяють і його колеги, хоча шкодують через відсутність у свого керівника владних амбіцій. Усі, з ким я поспілкувався, дають йому дуже позитивну характеристику.

«Олексій Просяний вміє створити потужну команду однодумців, чітко структуровану, з чіткою стратегією розвитку. Він ефективний менеджер у роботі з нестандартними рішеннями. Однією із його головних чеснот є масштабне мислення та знаходження нових креативних напрямів роботи. Він сам формує і реалізує свій порядок денний як стратег, відточуючи, синхронізуючи рух усієї команди. Вінстон Черчилль якось сказав: «Історія оцінить мене прихильно, оскільки її напишу я». Це і про Олексія», — розповідає його колишній колега Микола Гуйтор.

Також партнери відзначають його вміння стратегічно планувати, координувати роботу цілої низки підприємств та об’єднань з науково обґрунтованою концепцією розвитку. Бо саме це дало змогу навіть привести до ладу низку нормативних актів та нормотворчих ініціатив у галузі з виробництва національних державних номерних знаків. Успішно працюють його ноу-хау і у системі технічних оглядів колісних транспортних засобів.

Також Олексій Просяний — співавтор відомого проекту «Чисте місто — чиста вигода», в якому взяли участь ефективні керівники підприємств, організацій та установ, власники бізнесів, депутати місцевих рад, представники громадськості, небайдужі містяни. Оскільки питання захисту довкілля, якісного управління відходами, відродження зелених зон у місті є важливим для всіх.

«Нас із колишнім керівником Олексієм Просяним пов’язують дуже хороші виробничі моменти, — розповідає нинішня директорка ПП «Автовін» Наталя Біцукова. — Закінчивши юридичний факультет університету, я шукала роботу. Потрапила на співбесіду до Олексія Валентиновича в Асоціацію виробників номерних знаків та спецвиробів України. Пригадую, коли вперше зайшла у кабінет, він мені здався таким незвично світлим, ніби хтось його підсвічував. Із 8 кандидатів він обрав мене, так розпочалася наша співпраця.

Якщо говорити про нього як про людину, то, найперше, він дуже складний, наполегливий, вимогливий. Це людина, яка завжди ставить перед собою мету і вміє її досягти. Такого, щоб він не добився поставленої мети, я не пам’ятаю. А я його знаю з 2011 року. Але найбільше мене вразила його далекоглядність. Він здатен сьогодні бачити те, що буде через 5—10 років. І саме це бачення дає гарантію успіху. Причому розподіляється він на всіх, хто поряд із ним, тому успішний не тільки він один, а вся команда, яка за ним іде. А він веде за собою. Він бере відповідальність і вміє її розподілити на членів команди. Ця його проекція майбутнього змушує людей іти крок за кроком у його фарватері.

Але крім працювати, він уміє ще й круто відпочивати. Ми не раз були сім’ями на природі, спільно рибалили. І там він теж був центром команди, вражає його тонкий талановитий гумор і компанійськість. Навіть нині я постійно з ним консультуюся, бо він таки насправді генерує успіх.

Шаленим доказом того, що Олексій виходить за грань наполегливості, переборює будь-які труднощі, є те, що, поставивши собі за мету кардинально схуднути, коли огрядність стала перепоною роботі, він, зібравши волю в кулак, скинув 90 кілограмів. Це мене неабияк вразило, жінки мене зрозуміють, це захмарна воля.

Людина, яка пройшла таке перевтілення, зламала себе, щоб створити нову якість життя, може здолати будь-які виклики».

— Пане Олексію, ваші колеги за кадром жалкують, що ви не маєте владних амбіцій.

— Це вони так, для преси. Але всі реально розуміють, що у нас непочатий край роботи, своя місія і роль у цьому світі. Треба роботу робити, а не горілку пиячити.

— Це останнє ви про колишнього міського голову?

— Це я взагалі. Я виходжу з простої істини, життя — це унікальна можливість працювати, робити щось найголовніше. Щодня змінювати цей світ на краще. Передавати його нащадкам у іншій якості.

Включно з нашими рідними Чернівцями. І тут бути просто пасивними статистами, далі дозволяти непрофесійним, байдужим до долі міста людям заводити його у руїну, ми, підприємці, не маємо права. Абсолютно впевнений, що за умілого господарювання столиця Буковини може стати одним із світових центрів туризму. Повернути собі колишню велич розвинутого європейського міста. Процвітати і давати роботу людям. Тому закликаю містян до відповідальності у цей переломний момент, до встановлення жорсткого цензу щодо кожного претендента. Ще 5 років вакууму і застою доб’ють Чернівці однозначно.

— Важко не погодитися. А як до ритму вашого життя ставляться ваші рідні? У вас є сім’я?

— Є. І коли сходишся з важливою для тебе людиною, завжди сподіваєшся на взаєморозуміння. У мене є кохана людина, ми майже два роки разом, офіційно ще не оформили наші стосунки. Її звати Марина, вона успішний професійний фешн-фотограф, уся з головою у цій індустрії. У неї є донечка — Єва. Я їх дуже сильно люблю. Єва вчиться у київській балетній школі і бачить своє майбутнє у хореографії. Вони мій дім, мій затишок, моя надія, моя мотивація до роботи.

Довідково

Трудовий шлях Олексія Просяного:

З 12.2002 р. по 10.2014 р. — фізична особа — підприємець.

З 04.2006 р. по 03.2008 р. — начальник вимірювальної лабораторії ВАТ «Чернівецьке автотранспортне підприємство 17755».

З 12.2006 р. по 01.2008 р. — директор ТОВ «Альбатрос С».

З 04.2008 р. по 05.2012 р. — засновник та директор приватного підприємства «Автовін». Вид діяльності — виробництво номерних знаків транспортних засобів.

З 09.2009 р. по 04.2016 р. — засновник та директор ПП «Глобалнет-Сервіс», вид діяльності — комісійна торгівля транспортними засобами.

З 12.2009 р. по т. ч. — голова правління Асоціації «Виробників номерних знаків та спецвиробів України».

З 05.2020 р. по т. ч. — фізична особа — підприємець у сфері постачання сировинних ресурсів.