Отак і ви прочитай[те],
Щоб не сонним снились
Всі неправди, щоб розкрились
Високі могили
Перед вашими очима,
Щоб ви розпитали
Мучеників,
кого, коли,
За що розпинали!
Обніміте ж,
брати мої,
Найменшого брата —
Нехай мати
усміхнеться, /354/
Заплакана мати.
Благословить
дітей своїх
Твердими руками
І діточок поцілує
Вольними устами.
І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечерній
Тихо засіяє…
Обніміться ж,
брами мої.
Молю вас, благаю!
Т.Г.Шевченко. Автопортрет у темному костюмі. 1860 рік.
Папір, офорт.
