На знімку: На цьому місці буде побудовано фабрику.

Унікальний і такий довгоочікуваний шанс довести, що в Україні справді чекають на інвестора і готові до цивілізованих взаємин, нарешті з’явився. У Кривому Розі взялися за реалізацію проекту вартістю в сотні мільйонів доларів. І увага до цього прикута і на рівні нашої держави, і з боку європейських країн. Якщо вигорить — можна розраховувати на приплив охочих заробляти в умовах ризикованих економік. Інакше всі попередні євроінтеграційні потуги перетворяться на пшик.

Суть проекту компанії «АрселорМіттал Кривий Ріг» у тому, щоб поступово вивести з експлуатації два діючі агломераційні цехи, скоротивши при цьому викиди забруднюючих речовин на 78 тисяч тонн, а вуглекислого газу на 800 тисяч тонн. Це передбачає запуск нової фабрики грудкування, будівництво якої стартувало із закладки першого символічного каменя.

На думку експертів, проект вартістю 250 мільйонів доларів є не тільки ефективним прикладом комбінації модернізації виробництва з розв’язанням екологічних питань, а й стане індикатором інвестиційної привабливості держави.

Як зазначає голова Дніпропетровської ОДА Олександр Бондаренко, будівництво сучасної фабрики означає початок «озеленення» вітчизняної металургійної галузі загалом. Це дасть змогу у перспективі досягти в регіоні європейських норм викидів. Проектна потужність майбутньої фабрики — до 5 млн тонн котунів на рік.

Від чого «позеленіє» виробництво

Генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо заявляє, що для компанії важливо на справі підтвердити свій намір стати «зеленим виробником». Фабрика дасть змогу повністю змінити розстановку сил в агломераційному виробництві, що в кінцевому підсумку приведе до значного зниження викидів.

Новий об’єкт буде спроектовано з можливістю використання двох видів палива: природного газу та газової суміші (природний газ, гази доменної та коксової печей). Для очищення технологічного газу будуть установлені електрофільтри і сучасна аспіраційна система. При цьому на випалювальній машині будуть розміщені мультипаливні пальники, що надалі дасть можливість не спалювати доменний і коксовий газ, а використовувати його для виробництва котунів. Уведення в експлуатацію фабрики та майбутня реконструкція доменної печі № 9 забезпечать значне зниження витрат коксу в аглодоменній переробці, що також сприятиме зниженню викидів забруднюючих речовин.

Завершити відновлення агломераційного виробництва «АрселорМіттал Кривий Ріг» має намір у 2023 році.

Самі собі стратеги

Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з питань стратегічних галузей промисловості Віталій Немилостивий зазначає, що свого часу у країні існувала думка: якщо підприємство або галузь приватизовані, значить, вони не стратегічні. І держава не повинна перейматися, як там ідуть справи, як вони розвиваються.

«Але тепер ми бачимо, що не можна таку галузь, як металургія, вважати не стратегічною. Нині в уряді триває дискусія. Думаю, протягом місяця підготуємо рішення щодо того, які ще галузі в країні вважати стратегічними. Обов’язково запропонуємо гірничо-металургійну галузь, хімічну», — наголошує чиновник.

Інший заступник того само міністра Олександр Романишин розповідає, що такі події важливі для всієї країни, вони надихають. За його словами, сьогодні у світі існує конкуренція за ресурси не на рівні країн або регіонів, а на рівні міст. І Кривий Ріг демонструє, як це може реально відбуватися.

«Іде боротьба за ресурси, інвестиції і таланти. У цьому місті поєднуються всі три складові. Адже успіх кожного підприємства — це успіх потужної команди, сильні сучасні технології та нововведення, а також умови на ринку. За першими двома показниками це підприємство є взірцем. Щодо ринкових умов — ми бачимо, що відбувається зі світовим виробництвом. Однак Україна посідає лідируючі позиції на ринку чавуну та сталі — 9-те та 13-те місця. І заслуга «АрселорМіттал» у тому, що це лідерство відбулося», — каже Олександр Романишин.

Він додає, що для створення сприятливих ринкових умов міністерство працює з профільними комітетами Верховної Ради над підтримкою значних інвестиційних проектів. Кожному з проектів обсягом від 30 мільйонів євро від держави передбачено певні компенсатори.

Шукають економіку з ризиком

Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський акцентує увагу на тому, що створення такої фабрики є найбільшою інвестицією в гірничо-металургійному комплексі з часів будівництва в Дніпрі заводу «Інтерпайп-Сталь» у 2012 році. Україна вже давно не чула про такі цифри, як 250 мільйонів доларів інвестицій.

«Приємно, що ці інвестиції вкладено не в якісь цінні папери, а в реальне виробництво в Україні,яке створює тут робочі місця. Важливо й те, що інвестиція має екологічний характер. Адже значення такого скорочення викидів для жителів Кривого Рогу складно переоцінити», — відзначає парламентарій.

Щодо залучення інвестицій у реальний сектор українського виробництва, то, на думку депутата, компанії повинні переконатися, що тут існує ринок збуту. Адже інвестують і в Нігерії, і в Бразилії. Так, верховенство права — умова важлива, але не єдина. Інакше ніхто б не інвестував за межами Німеччини або США. А оскільки вкладають у більш ризиковані економіки, то крім верховенства права в країні повинні бути нормальний податковий режим, умови для збуту продукції. Якщо для металургів — це експортно орієнтована галузь, то для машинобудівників ринок збуту має забезпечити держава.

Пробитися крізь поправочний тероризм

Дмитро Кисилевський є одним з авторів законопроекту про локалізацію, який передбачає таке: коли держава закуповує продукцію машинобудування, яке своєю чергою споживає вироблений металургами метал, то держава повинна вимагати українську складову.

«Тобто не потрібно купувати білоруський тролейбус, якщо в Україні є п’ять виробників тролейбусів. Це розумна державна промислова політика, яка повинна проникати в усі сфери української економіки», — вважає автор проекту.
Він наголошує, що згаданий вище законопроект прийнято у першому читанні, але до нього подано понад дві тисячі поправок. Називає це законодавчим спамом або поправочним тероризмом. Проте через кілька місяців обіцяє винести законопроект на друге читання.

«Якщо закон не запрацює з 1 січня 2021 року — запрацює на півроку пізніше. Необхідно дати всім промисловцям достатньо часу для підготовки до цих критеріїв. А Кабміну — для розроблення підзаконних документів», — каже парламентарій.

Він упевнений, наші європейські партнери повинні розуміти, що економічно сильна Україна, здатна за рахунок нормальної економіки вчасно виплачувати борги, для Євросоюзу набагато важливіша, ніж бідна, залежна нестабільна країна, яка постійно створюватиме проблеми на кордоні Євросоюзу. Це той меседж, який усі українські політики, дипломати та переговорники повинні доносити до європейців. Що міцнішою буде економіка України — а без розвиненої промисловості Україна буде схожа на післявоєнну Німеччину — то вигіднішим буде такий сусід і партнер для Євросоюзу.

Щодо так званого промислового безвізу, то, на думку депутата, Україні це на користь. Однак слід розуміти, що за поняттям промислового безвізу стоїть щось конкретне.

«Це не означає, що ЄС одним махом скасує всі мита, які, незважаючи на Угоду про асоціацію, діють проти українських товарів. Просто ЄС за певних умов визнаватиме сертифікацію українських товарів. Тобто, якщо український виробник виконав в Україні сертифікацію своїх товарів згідно з методикою, яка задовольняє Євросоюз, — він зможе не сертифікувати цей товар у ЄС. У цьому суть промислового безвізу. Це для певного кола виробників непогано», — резюмує Дмитро Кисилевський.

Що не вбиває — робить... біднішими

«Гірничо-металургійна галузь — приватна, але вона дуже залежить від державної політики, від законодавчої та виконавчої влади. Нині у Верховній Раді перебуває багато важливих законопроектів. Наприклад, разом з бюджетом подали законопроект про зміни в Податковий кодекс, у якому закладено підвищення податків. Проте це в умовах кризи — украй нерозумно. До того ж деякі податки збільшуються у рази. Це вбиває економіку. Дуже сподіваємося, що депутати нас підтримають. Голова профільного комітету Гетманцев уже заявив, що незадоволений цим законопроектом, який прийшов з Кабміну, що вони вноситимуть зміни. Сподіваємося, що так воно й буде», — зазначає голова  Асоціації металургів і гірників України «Укрметалургпром» Олександр Каленков.

Наводить він і інші законодавчі ініціативи. Серед них — законопроект про створення незалежного регулятора в транспорті, поданий депутатами з профільного комітету.

«Важливо, щоб цей законопроект прийняли швидше. І був створений такий регулятор. Саме він і має визначати методику і по портових зборах, і по залізничних тарифах, і плани з реструктуризації «Укрзалізниці». Також у профільному комітеті Ради обговорювався законопроект про залізничний транспорт. Він уже готовий до розгляду. Законопроект щодо розвитку річкового транспорту вже пройшов комітети і має розглядатися у залі Верховної Ради. Сподіваємося, що його підтримають», — каже голова асоціації.

Поєднати бажання законотворців з можливостями країни

Він наголошує, що законодавчі ініціативи в сфері екології повинні відповідати  можливостям країни. Тому законопроект про екологічний державний контроль буде рекомендовано до відправлення на повторне перше читання. Потрібен новий законопроект, який би влаштував і бізнесове співтовариство, і народних депутатів, і виконавчу владу України.

«Запропонований проект суперечить рамковим документам України, європейській практиці, проти нього висловилися всі — європейська бізнес-асоціація, американська Торговельна палата, Федерація роботодавців України і ми, як профільна асоціація. Народні депутати мають розуміти: ніхто стільки не інвестував в екологічні заходи, як підприємства гірничо-металургійного комплексу. Тому завдання Верховної Ради — дати можливість підприємствам інвестувати в екологію. Нині зареєстрований законопроект про підвищення екоподатку. Ми ж кажемо, що повинна змінюватися система», — заявляє Олександр Каленков.

Він нагадує про існування альтернативних законопроектів, які передбачають, що частина екоподатку залишатиметься тим підприємствам, які інвестують в екологію.

Європа приготувала лакмусовий папір

Генеральний консул ФРН у Донецьку/офіс Дніпро Штефан Кайль нагадує, що понад 95% акцій «АрселорМіттал Кривий Ріг» володіє німецька компанія Arcelormittal Duisburg Beteiligungsgeselschaft mbh. Робота підприємства в Україні — це велика німецька інвестиція, і в Німеччині уважно стежать за діяльністю криворізького комбінату та усіма викликами, які стоять перед ним. Інвестиція у фабрику заслуговує на особливу увагу — адже в металургійній галузі в усьому світі справи йдуть не дуже добре.

«АрселорМіттал» вважається не тільки найбільшою іноземною інвестицією в Україні, а й одним з найбільших заводів в усьому світі. Україна повинна пишатися таким підприємством і підтримувати його. Така інвестиція — це тест на те, яким є інвестиційний клімат у країні. І навіть коли виникають складності у відносинах між підприємством і місцевою владою — вони повинні вирішуватися в правовому полі», — наголошує дипломат.

Він запевняє, що з боку німецьких інвесторів є інтерес до України — це стосується й сільського господарства. Однак поки незрозуміла ситуація з ринком землі, іноземні інвестори не можуть інвестувати в цю галузь. Але загалом німецькі інвестори непогано представлені в Україні — але не на сході країни.

Тож у Європі сподіваються на подальше поліпшення інвестиційного клімату і обіцяють, що це піде на користь добробуту України та українців. І одним із магнітів, здатним їх залучити, є криворізький проект. Утім, як і відштовхнути — тут вже яким боком-полюсом усе повернеться.

Фото автора.