Закордонні підприємці вкладають у проєкт 55 мільйонів євро, однак доморощена бюрократія не тільки не сприяє інвесторам, а й своєю неповороткістю гальмує процес.

Поле сонячних панелей норвезький інвестор — компанія Scatec Solar — збудував ще в грудні 2019-го (на знімку). Під панелями зараз 82 гектари. Станція вже могла б давати 40 мегаватів. Це потреби 28 тисяч домогосподарств. Мийна машина бігала б між панелями, очищувала б їх від пилу, косарка стригла б траву...

Аби розібратися в ситуації, що склалася навколо Чигиринської сонячної електростанції і прискорити відкриття об’єкта, на майданчику побував голова Черкаської облдержадміністрації Сергій Сергійчук.

Як окреслила проблему Катерина Паніна, керівник проєктів високовольтного підключення компанії Scatec Solar, до станції ще треба підвести лінію електропередач. Вона має виходити з підстанції «Орбіта» обленерго. Причому старенька ЛЕП, яку треба реконструювати, проходить через ліс, але земля під неї не відведена. Тож інвестору, який педантично дотримується букви закону, треба оформити право сервітуту — користування землею лісництва — під реконструкцію опор та охоронну зону ЛЕП. Ідеться про десять гектарів. У них і «вперся» проєкт.

Компанія вже сплатила ПАТ «Черкасиобленерго» за приєднання майже 50 мільйонів гривень. Також пораховано, що норвежці повинні покрити втрати лісогосподарського виробництва. Це ще 6,5 мільйона гривень. За компенсацію збитків інвестор також заплатить — приблизно 800 тисяч. Але ці суми потрібно комісійно затвердити, щоб запустити процес.

Здавалося б, простіше простого: зібралися й затвердили. Адже інвестор терпляче чекає й готовий хоч сьогодні сплатити всі витрати, оформити право користування на землю й рухатися далі. Зокрема, здійснити реконструкцію ЛЕП, підстанції

«Орбіта» на два мільйони євро. Та от заковика: в комісії, серед інших, повинен бути екоінспектор. Так передбачає постанова Кабміну. А от у положенні про екоінспекцію в її фахівців такої функції... немає. Тому «сонячний» проєкт на 55 мільйонів євро застопорився й ось уже півтора року блукає бюрократичними лабіринтами. Бо «кожну букву на кожному етапі кожен по-своєму трактує», як висловився заступник голови Черкаської ОДА Роман Карманнік.

Представники норвезького інвестора вже намагалися самі добиватись узгодження підзаконних актів, що стосуються лісових земель, звертаючись з листами до Мінекології.

— Нам пообіцяли зробити це протягом двох-трьох тижнів. Але ми розуміємо, що через карантин чи з інших причин це може затягнутися на значно триваліший термін. Тим часом ми сплачуємо кредити, не генеруючи електро-
енергію. До того ж плани скоригувало те, що в Україні на 15 відсотків знизились зелені тарифи. Термін окупності проєкту збільшується тепер ще на кілька років, — зазначила голова з розвитку бізнесу Аліна Свідерська.

Сергій Сергійчук, вислухавши представника екоінспекції, наполіг на тому, щоб його позиція була не «нам входити в комісію не належить», а щоб він ініціював перед своїм керівництвом зміни до підзаконних актів.

— Ми створимо при ОДА інвестиційний офіс, щоб таких проблем у інвесторів на Черкащині виникало якомога менше, — заявив керівник області.

У компанії Scatec Solar у черкаських краях є ще одна сонячна електростанція: у містечку Кам’янка. Тут завершується реконструкція підстанції.

Інвестор, хоч ще не одержує кіловати, уже виконує соціальні договори з громадами. Сплачує за оренду землі під сонячними полями. Кам’янці торік оплатили ремонт дороги, освітлення вулиць, виділили кошти на створення алеї сакур та алеї козацького ялівцю. А ще — організували безплатні курси англійської мови. Загалом у 2019 році інвестор вклав у Кам’янку майже 2 мільйони гривень. Цьогоріч — приблизно 800 тисяч.

У рамках меморандуму з Рацівською сільрадою Чигиринського району, за межами якої працюватиме сонячна станція, торік було реалізовано соціальні проєкти на понад 744 тисячі гривень. Зокрема, на буріння нової свердловини водопостачання інвестор виділив 160 тисяч гривень, на ремонт каналізаційної системи — понад 322 тисячі, на облаштування спортмайданчиків — понад 250 тисяч гривень. Плата громаді за оренду землі під сонячним полем становить майже 551 тисячу гривень на рік.

Та й саме розташування станції — це певною мірою соціальний проєкт, зауважує Аліна Свідерська:

— Компанія Scatec Solar могла б шукати землю тільки в південних областях України, де вже має свої електростанції й де сонячна генерація ефективніша, але взялася будувати у центральній Україні...

Представники інвестора пригадують, як починали свої українські проєкти в 2017 році. Тоді навіть у Давосі на економічному форумі урядовці з Кабміну хвалилися залученням в українську економіку потужного європейського інвестора, яким є компанія Scatec Solar. Згодом проводили гучні презентації, прес-конференції. А потім забули й про обіцяну «інвестиційну няню», й про елементарну допомогу у подоланні заплутаної чиновницької павутини.

Права сервітуту норвезький інвестор чекає й досі. У Держ-лісагентстві змінився за останні півтора року четвертий керівник. Ось коли новий головний лісівник країни вивчить свої кадри, ознайомиться зі станом справ у галузі, із проблемами та здобутками, тоді, можливо, й дійде черга до десяти гектарів чигиринського сосняку, який самозасіявся на придніпровських дюнах і по якому проходить лінія електропередач.

Лариса СОКОЛОВСЬКА, Лідія ЛІСОВА.

Фото Scatec Solar.