З полиць зникали гречка і сіль, одразу ж пішли вгору ціни не лише на бакалію, а й на овочі, а далі — буквально на все. Стрибок попиту внаслідок запровадження карантину відкрив можливість для продавців спробувати заробити на паніці, кажуть у Антимонопольному комітеті України (АМКУ). «Голос України» неодноразово звертався до теми безпідставного підвищення цін та реакції на це фахівців, які опікуються питаннями порушення антимонопольного законодавства.

Нагадаємо. 17 березня в Мінекономіки заявили, що кожні два дні моніторитимуть торговельні мережі на наявність там значущих продуктів, а також стежитимуть за цінами на них.

23 березня мережа супермаркетів «АТБ» оголосила про підвищення цін на харчові продукти і товари першої потреби. У компанії пояснили подорожчання «стрімким зростанням відпускних цін постачальників».

24 березня АМКУ, зафіксувавши факти підвищення цін на продукти, зажадав від харчових рітейлерів оперативно надати повну інформацію про закупівельні та роздрібні ціни на них.

26 березня Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету порушило справу проти постачальників харчових продуктів і найбільших мереж продовольчих магазинів Києва. Про це, зокрема, у Facebook написав голова Київського обласного відділення АМКУ Олексій Хмельницький.

За його словами, моніторинг цін показує синхронне зростання на деякі продукти та засоби індивідуального захисту в різних торговельних мережах.

«Це може свідчити про антиконкурентну поведінку учасників ринку — і постачальників, і роздрібної торгівлі, або обох цих ланок одночасно», — написав О. Хмельницький і додав, що у разі встановлення фактів порушення законодавства про захист економічної конкуренції компаніям загрожує штраф до 10% обороту за попередній рік.

Серед компаній, за якими було розпочато справу: «NOVUS», «Ашан», «METRO Cash & Carry Ukraine», «Сільпо», «BILLA», «АТБ-Маркет», «VARUS», «ЕКО маркет», «Велика Кишеня», «Велмарт» і компанії-постачальники: «Світ овочів», «Гала Фудз», «Саркара-Груп», «Овочевий край», «Август-Кий», «Агроінвест-Логістик», «Агро-Овен», «Брокінтерком», «Перспектива», «Зовнішторгресурс», «Агробізнесвектор», «Інтер овочі», «Аттуаль», «Елітпрайм», «Авега-2018».

Наприкінці березня з’явилася інформація від АМКУ про те, що, мовляв, останнього тижня ціни на основні продукти в Києві не ростуть... фахівці АМКУ щодня моніторять торговельні мережі столиці.

«Київське тервідділення продовжить своє розслідування для з’ясування, хто саме винен в антиконкурентних (схожих) діях на ринку продовольчих товарів, які призвели до необґрунтованого і синхронного підняття цін у першій половині березня: постачальники (оптовики), чи торговельні мережі, чи всі разом», — написав Олексій Хмельницький.

Мало того: Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету відкрило справу проти постачальників харчових продуктів і найбільших мереж продовольчих магазинів Києва за фактом істотного подорожчання продуктів.

Після цього АМКУ втратив інтерес до теми, а може, просто зробив вигляд, щоб приспати пильність неслухняних та зухвалих рітейлерів. Гучних повідомлень про боротьбу з антиконкурентними діями на ниві роздрібної торгівлі продуктами, принаймні останні півроку, не траплялося.

І ось нарешті дочекалися. Днями прес-служба АМКУ повідомила, що, мовляв, «м’яке правозастосування» АМКУ дало змогу спинити зростання цін на продукти!

«...Ніхто не був готовий до цієї кризи... відреагувати вдалося миттєво. З середини березня АМКУ розпочав щоденний моніторинг цін на основні харчові продукти, так званий споживчий кошик. Отримавши достатньо інформації про дії гравців ринку, комітет відкрив справу за ознаками схожих дій, які призвели (або могли б призвести) до обмеження конкуренції. І одразу ж надав рітейлу обов’язкові до розгляду рекомендації (які ми й називаємо «м’яким правозастосуванням»).

Їх виконання вже за два тижні дало результат — ціни пішли вниз. Йдеться про борошно, буряк, капусту, картоплю, моркву, крупи, цибулю, цукор, олію, макаронні вироби, молоко та яйця тощо. А на окремі товари зі споживчого кошика рітейлери встановили нульову націнку. До речі, в деяких мережах вона діє і досі.

Однією із системних проблем, які виявив Антимонопольний комітет, аналізуючи кризову ситуацію, є характер договорів між продавцями товару та постачальниками і виробниками. Тому однією із рекомендацій, наданих АМКУ, був перегляд умов постачання товарів, що дало б змогу збільшити коло учасників ринку».

На недавній зустрічі із представниками торговельних мереж АМКУ... відпустив гріхи, тобто констатував: рекомендації комітету рітейлерам були виконані. Далі — пряма мова:

«...Для уникнення... кризових виявів учасникам зустрічі було запропоновано враховувати ризики настання таких ситуацій при розробленні власних бізнес-стратегій. І насамперед — не потрапляти в залежність від обмеженого кола постачальників товару.

Соціально-орієнтована поведінка бізнесу та його співпраця із конкурентним відомством дають результат, відчутний усім. Без штрафів, втручання в господарську діяльність підприємств, судів тощо. Віримо, що така співпраця стане нормою, а не винятком на час дії надзвичайної ситуації, викликаної епідемією коронавірусу...»!

Словом, усім спасибі, всі вільні, гріхи порушникам спокою відпущено. Адже хто нічого не робить, той не помиляється. І на сонці бувають плями... Мало того, кажуть, що за антимонопольним законодавством виконання «підозрюваним» рекомендацій є підставою для закриття розслідування без штрафів.

«Отже, найближчим часом очікуємо, що справа проти рітейлерів буде закрита відомством. Які все ж таки були причини різкого здорожчання харчових продуктів та чи змовились рітейлери, щоб заробити більше в період пандемії? У разі закриття справи з підстав виконання рекомендацій ми так і не дізнаємось достеменної відповіді на ці запитання. Чи правильно вчинив Антимонопольний комітет — покаже час. Адже пандемія ще не завершилась, і мірилом ефективності роботи АМКУ буде цінова політика торговельних мереж у найближчому майбутньому», — дивуються фахівці «Ліги антитрасту» на своїй сторінці у соцмережах.

І є ще одне, з дозволу, шкурне питання, яке, напевно, цікавить усіх українців. Хто їм поверне переплачені кошти? Чи спишемо на коронавірус?