На дороги виділено 5,8 мільярда

— Віталію Борисовичу, відомо, що за амбітним планом «Укравтодору» нинішнього року на Закарпатті буде відремонтовано і побудовано — цифра безпрецедентна! — аж 370 кілометрів доріг державного значення (позаторік — 22, торік — 45 км). Якщо підбити проміжні висновки — заплановане таки буде здійснено?

— Справді, цього року сума коштів і увага закарпатським дорогам — у рази більша, ніж за всі останні десять років разом узяті!..

Ось цифри: на капітальний і поточний середній ремонт автодоріг державного значення виділено 5,365 мільярда гривень. За ці кошти до кінця року має бути оновлено і побудовано 370 кілометрів! На дороги місцевого значення з казни спрямовано 406 млн грн. Сюди входить також і утримання цих автошляхів. Отже, загальна сума — 5,8 мільярда!

— А чи вчасно надходять гроші і чи встигнуть підрядники їх освоїти?

— Відповім так: із 3,365 млрд грн касові видатки становлять 99,7 %. Ми впевнені: всі кошти освоїмо. Роботи тривають інтенсивно. Дякувати Богу, погода сприяє. І ще два тижні можемо працювати, завершувати і вводити в експлуатацію саме ті дороги, ремонтувати які розпочали навесні. Сподіваємося, що наступного року сума на державні дороги буде збільшена, а на місцеві буде також не меншою. Треба додати, що на місцеві автошляхи кошти розраховуються за спеціальною формулою.

Що стосується автодоріг державного значення, то завершуються роботи на трасі Н-06 і Н-09 (Мукачево — Рахів — Богородчани — Івано-Франківськ), а також капітальний ремонт проведено на трасі Львів — Самбір — Ужгород і вже можна комфортно їхати до Ужоцького перевалу. І цей шлях на 60 км коротший, ніж траса Н-06 через Нижні Ворота. Роботи заплановані на два роки.

Буде й програмабудівництва мостів

— В області найбільше в державі річок і потоків. Тож найбільше й старих мостів...

— Так. Їх на території Закарпаття майже 800. І мало не 90% потребують капітального ремонту чи істотного покращення. На це потрібно величезні кошти — навіть більше, ніж на ремонт усіх доріг. Нині ми звернулися до уряду й парламенту, щоб затвердити і профінансувати програму «Будівництво та ремонт мостів у Закарпатській області».

І тут одразу хочу сказати: в другій половині листопада будемо здавати в експлуатацію Буштинський міст. Він стояв «заморожений» з початку 2000-х років. Роботи проводить обласна Служба автомобільних доріг. До речі, це перша капітально відремонтована переправа через річку Теребля. Орієнтовна вартість — 60 млн грн. Тільки цього року завдяки зусиллям голови облдержадміністрації відновилося спорудження.

Треба сказати і про додатково виділені Кабміном кошти — 67 млн грн — на ліквідацію наслідків червневої повені. Їх спрямовано як на компенсацію домогосподарствам, що зазнали збитків, так і на відновлення доріг, мостів та берегоукріплень.

Нині роботи тривають, до кінця року всі об’єкти будуть здані.

Також хотів би сказати про таку важливу туристичну локацію, як дорога до озера Синевир, яку теж закінчує ремонтувати Служба автомобільних доріг. І там триває берегоукріплення габіонними конструкціями і теж можна доїхати до Синевира якісною асфальтівкою, але треба ще попрацювати і над паркінгами. Влітку після зняття карантинних обмежень тисячі людей поїхали на Синевир, і там накопичувалася така кількість автівок, що пробка була більшою, ніж у Києві. Тому спільно зі шляховиками відпрацьовуватимемо, щоб спорудити належні паркінги.

Плани щодо доріг амбітні, всі поставлені завдання на цей рік виконаємо у строк. А наступного року, отже, очікуємо на ще більше фінансування, аби продовжувати оновлення доріг.

Доречно б наголосити, що вже освоєно 80 відсотків коштів, виділених на місцеві дороги, а на державні — 97—98. Тому можна підсумувати: велике фінансування доріг область належно і своєчасно освоює та з гордістю виконує.

— Це приємно чути. Однак існують такі напрямки, як автошлях Свалява — Довге — Хуст. Там, до прикладу, із Сваляви до села Кушниця, як не мала яма, то ще глибша...

— Так. На Закарпатті 2 425 кілометрів місцевих доріг. Більшість з них або давно, або й десятиліттями не ремонтувалися, не відновлювалися, а якщо і робилися, то по 500 метрів — не більше. Авжеж, треба повністю перебудувати дороги в області, потрібно приблизно 10,9 мільярда гривень на відновлення всієї мережі місцевих доріг.

Хочемо, аби якісна дорога була у кожен населений пункт. Для нас немає більш важливих чи менш важливих. Прагнемо, аби закарпатці й іноземці не відчували різниці в якості автошляхів, коли перетинають кордон. У цьому році за результатами всіх селекторних нарад Закарпаття виходить на одне з перших місць в Україні за протяжністю зданих доріг — 370 км.

Корейський «Гюндай» не зміг, а вітчизняний «Тарпан» здолав карпатські перевали

— Нині, щоб доїхати поїздом з Києва до Ужгорода, треба витратити на дорогу більше часу, ніж це було у 70-ті роки... Це відбиває охоту у пасажира користуватися залізницею. Влада області, наскільки знаю, працює, аби ці проблеми вирішити.

Тож, як і коли?

— Почну з того, що після зняття карантинних обмежень ми одні з перших, а на заході України — перші, — відновили майже всі залізничні маршрути в напрямку Закарпаття. Так, нині «червона» зона, але коли була можливість, ми відновили маршрути, поновили зупинки там, де вимагала громада: Кваси, Воловець... Збільшена тривалість стоянок потягів тощо. І маю наголосити: комфортні, оновлені вагони і поїзди їздять у напрямку Ужгорода. І пасажири це бачать.

Але найбільші наші плани — створити маршрут класу «Інтерсіті-плюс» за маршрутом Київ — Мукачево. За дорученням голови ОДА Олексія Петрова така робота триває. Відомо, що Укрзалізниця проводила випробування. Але, на жаль, корейський локомотив «Гюндай» через великі кути нахилу на перевалах не зміг опанувати цей маршрут. Та вихід знайдено: наш вітчизняний поїзд ЕКР-1 «Тарпан», який виготовляє Крюківський вагонобудівний завод у Кременчуці, здолав ці перепони на маршруті і вчасно дістався точки призначення!..

У зв’язку з тим, що ділянка від Мукачева до Ужгорода не швидкісна, то маршрут розглядається лише до Мукачева. Це може стати туристичним хабом. Адже курсують європейські потяги на ділянках Мукачева — Будапешт і Мукачева — Кошиці.

Залізничники вже готові їздити, але відсутній відповідний рухомий склад.

Облдержадміністрація звернулися до Прем’єр-міністра з проханням виділити державне фінансування Укрзалізниці на закупівлю двох таких вітчизняних новітніх поїздів — вони повинні курсувати в обох напрямках одночасно: зі столиці і з Мукачева. Залізниця візьме їх на баланс, буде забезпечувати й обслуговувати. Ми також звернулися до заводу-виробника поїзда ЕКР-1 — там з радістю виготовлять для Закарпаття нові локомотиви. Навіть з покращеними параметрами, які будуть якнайкраще пристосовані до гірських умов. Уже з залізничниками попередньо розраховано: дорога зі столиці до Мукачева займе майже дев’ять годин. Отже, у «Інтерсіті-плюс» буде така ж швидкість і якість, як у того, що їздить до Львова.

Мене особисто, як колишнього залізничника, турбує Закарпатська дитяча залізниця в Ужгороді. Це питання може бути вирішено. Міська влада перед виборами говорила, що хоче взяти собі на баланс. Є й інші проекти з додатковими пропозиціями. До речі, утримання дитячої залізниці обходиться в півтора мільйона гривень на рік, з них один мільйон — податок на землю. Тому якщо міська влада скасує цей податок, то утримання в сумі 500 тисяч — не такі й великі кошти.

Можемо розглянути можливість дотування з обласного бюджету або ж — за спонсорські кошти. А той мільйон можна б використати на модернізацію. Її функціонування потрібне, адже це атракція, яка дає дітям уявлення про майбутню професію, а професія залізничника є важливою для нашої держави.

Боржавська вузькоколійка: як удихнути життя?

— З Боржавською вузькоколійкою, — продовжує В. Цвігун, — сумніша і складніша ситуація. Нині існують тільки думки, як вийти з глухого кута, але немає реального бачення. Ми об’їздили сусідні країни і подивилися, як працюють вузькоколійки.

Там вони приносять позитивний фінансовий результат — у тому числі завдяки вантажним перевезенням: у одних ліс, в інших вугілля чи метал. Недавно ми зібрали небайдужих активістів, залізничників і попросили подати пропозицію, де і як можна використовувати доставку вантажів? Адже в межах області простіше і дешевше перевозити залізницею. Незабаром на нараді, сподіваюся, почуємо перспективи для Боржавської «малої штреки». А потім піде і пасажир. Це моє особисте бачення. І воно збіглося з бажанням і з думкою небайдужих закарпатців щодо функціонування цієї атракції. Можливо, у ваших читачів будуть ідеї, або хтось і готовий, які можна зробити бізнес-проекти, то ми з задоволенням усі розглянемо. Місцеві підприємці набагато краще знають, де, куди і що можна доставляти цією вузькоколійкою. Бо ж у тих місцях, куди вона їздить, вантажів із деревиною немає.

«Мале карпатське коло» з’єднає чотири області

— Торік у грудні керівники чотирьох карпатських областей — Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької — підписали меморандум про співпрацю у рамках реалізації проекту «Мале карпатське коло». Він передбачає розробку за кошти місцевих бюджетів, пожертв бізнесу проектно-кошторисної документації на будівництво та капремонт автомобільних доріг...

— Це справді дуже амбітний, цікавий і перспективний проект, який об’єднає чотири карпатські області одним колом, аби до гірських міст і сіл легко добиратися. Нині зі Львівщиною визначено будівництво дороги, яка сполучатиме наше село Верхнє Студене з автотрасою Славське — Хащованя. Визначена фірма, яка виконує проектні роботи, а закарпатські управління лісового та мисливського господарства і Держгеокадастру допомагають у реалізації.

За результатами топографічної зйомки вже представлено варіант прокладання траси для будівництва нового автошляху. Його подано на узгодження. Адже Закарпатська область є унікальною: через її територію проходять транзитні нафто- і газо-, високовольтні лінії електропередач. Тому кожен раз, коли є бажання побудувати щось у горах, то завжди поруч пролягає нафто- чи газопровід. І триває велика робота узгодження з власниками тих мереж.

Гадаю, до кінця цього року проект буде. Це коло дасть також можливість якісною дорогою дістатися до всіх карпатських курортів. Працюємо в основному з Львівською областю — генератором проекту, який на постійному контролі у Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

— Черги на кордонах — це збитки експортерів і нерви водіїв...

— У словацьких митників з ладу вийшов сканер. І повноцінно не можуть обробляти таку кількість вантажних автомобілів, як раніше. Тож на кордоні створилися величезні черги. Це помітив Президент України під час свого візиту до Словаччини і дав відповідні доручення всім службам. Відбулися офіційні перемовин зі словаками. І нам пообіцяли, що найближчим часом це питання буде вирішено.

Але відразу, виникає інше: в деяких країнах закінчився термін дії або кількість дозволів, виданих для проїзду їхньою територією. А Словаччина та країна, яка пропускає без цих дозволів або словацькі дозволи ще наявні. І тому всі зараз їдуть через словацький кордон, відповідно ще дужче зросла кількість фур.

Усе, що залежить від нас у вирішенні цього питання з Міністерством закордонних справ, з послами, консульствами, — ми робимо. Регулярно звертаємось і наголошуємо на неприпустимості такого. А крім того, робимо й інші кроки, а саме: ніколи не було облаштовано цю дорогу, яка веде до пункту пропуску «Ужгород» — навіть смітника не знайдеш. ОДА зобов’язала службу-експлуатанта доріг встановити через певний проміжок санітарні зони, щоб водії мали певні умови комфорту; встановлено біотуалети, смітники.

— На завершення: коли злетять літаки з ужгородського летовища?

— Питання аеропорту «Ужгород» перебуває на особистому контролі Президента України. І під час останньої робочої поїздки на Закарпаття главі держави з цього питання звітував голова облдержадміністрації Олексій Петров. Проводяться роботи із проектування заміни світло-сигнального обладнання на злітно-посадковій смузі, щоб була змога приймати повітряні судна. Підписаний договір зі Словаччиною про використання її повітряного простору. Чекаємо якнайшвидшої його ратифікації обома країнами. З обласного бюджету виділені на це відповідні кошти.

Державіаслужба визнала рейс «Київ — Ужгород — Київ» суспільно важливим. Авіакомпанія «Роза вітрів» готова здійснювати перельоти. Технічно все залежить від цих двох структур. ОДА клопоче, хоча й виступає як третя особа, розпочати якнайшвидше. Сподіваємося, що найближчим часом — полетимо.

 Із досьє «Голосу України»

Віталій Цвігун народився 30 травня 1983 р. у Чернівцях у родині лікарів.
Школу у Кам’янці-Подільському закінчив із золотою медаллю.
Освіта: магістр з міжнародного права (Українська Академія зовнішньої торгівлі, факультет «Міжнародне право», закінчив з відзнакою) і магістр з менеджменту організацій (управитель організацій) (Державний економіко-технологічний університет транспорту).
2003-2009 рр. — юрист у приватних структурах м. Києва. З 2009-го по травень 2015 року працював в ДП «Укрзалізничпостач». Має досвід у проведенні держзакупівель — майже дві тисячі проведених процедур на загальну суму приблизно 100 млрд грн.
2015 р. — радник міністра економічного розвитку та торгівлі України. 2015—2016 р. — начальник відділу правового забезпечення держзакупівель юридичного департаменту Мінекономрозвитку.
Брав участь у розробці закону України «Про публічні закупівлі» та здійснював повний супровід запуску системи ProZorro від пілотного проекту до державної системи публічних електронних закупівель. 2016 —2018 рр. — директор філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця». Відтак — директор дивізіону спецекспортерів, постачання, інформації та аналітики ДК «Укроборонпром», член наглядової ради ДП «Прозорро. Продажі». Лютий — березень 202-го. — помічник міністра охорони здоров’я. Березень — червень 2020-го — радник міністра молоді та спорту. З червня — заступник голови Закарпатської ОДА.
Розлучений. Виховує п’ятирічну доньку.

Вів розмову Василь НИТКА.

Ужгород.

Фото надане автором.