Ви ніколи не задумувалися, чому нас так затято запрошують в колгосп імені Митного союзу? Для його бригадира, котрий вважає трагедію XX століття розвалом великої сили — Колгоспної машини, без нас це колекутворення, як граблі без ручки. Ніби зубці є, а згрібати щось — зась. Тому-то бригадир-спортсмен, дізнавшись про це, спочатку в паніці «трішки поворушив м’язами», а затим вийняв із галіфе 15 мільярдів доларів і прикупив нас із вами. Щоб було кому воза тягнути в бік його бригадирського раю — тайги і Колими. Але ми вже там були! Ледве повернулися!
Невже знову... ляжемо кістками під колеса великої Колгоспної машини?
А може, скажемо:
«Товаріщ, нам не по дорозі!».
